ЛЕКЦІЮ НІМЕЦЬКОГО ІСТОРИКА ПРО БАНДЕРУ СКАСОВАНО (оновлено)

Лекції німецького історика з польським корінням Ґжеґожа Россолінського-Лібе про Бандеру, ОУН і УПА у Дніпропетровську не відбудуться. Проведення цих же лекцій у Києві наразі під питанням.

Про це "Історичній Правді" повідомив керівник представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні Кирило Савін.

"Представництво Фонду Бьолля, Німецька служба академічних обмінів та посольство ФРН в Україні вже більше року проводять програму, в рамках якої організовують виступи європейських науковців, що займаються історією України, - сказав Савін. - На чергову лекцію було запрошено німецького історика з польським корінням Ґжеґожа Россолінського-Лібе. Тема його дисертаційного дослідження присвячена Степану Бандері та ОУН і УПА".

За словами керівника фонду, на етапі підготовки до заходу кілька впливових інституцій під різними приводами відмовилися надати майданчик для виступу Россолінського-Лібе: "серед причин були закиди у ненауковості, скандальності і конфліктному потенціалу заявленої теми", а також в "українофобії" німецького історика.

"У Дніпропетровську були чіткі домовленості з двома майданчиками, - зазначив Савін. - І раптом, знов абсолютно несподівано для нас, Національний гірничий університет без обґрунтування відмовив, буквально за день до заходу. Другий майданчик, Всеукраїнський центр вивчення Голокосту "Ткума", пояснив свою відмову тим, що вони не хочуть політизувати історію Другої світової війни".

Савін зазначив, що, за даними фонду, до цих відмов нібито причетні представники партії "ВО "Свобода", які телефонували і вимагали не проводити заходи за участю Россолінського-Лібе.

"Чи справді це були представники цієї партії - невідомо, - підкреслив Савін. - Ми вважаємо неприпустимим втручання політиків в академічні дискусії. Як організатори лекцій ми не завжди поділяємо всі тези наших доповідачів, але із задоволенням хотіли б почути фахову критику тез Россолінського-Лібе".

Представник фонду також сказав, що проведення лекцій німецького історика в Києві наразі під питанням.

Пізніше Фонд Бьолля оприлюднив заяву щодо відміни лекцій Россолінського-Лібе, де називає ситуацію "придушенням академічних свобод". В загальних рисах заява повторює коментар Кирила Савіна для ІП - повністю її можна прочитати тут.

Нагадаємо, що лекції Ґжеґожа Россолінського-Лібе "Степан Бандера: життя українського революційного ультранаціоналіста та пам'ять про нього, 1909-2009 рр." і "ОУН-УПА та етнічне й політичне насильство в Західній Україні, 1939-1950 рр." мали відбутися у Дніпропетровську сьогодні і завтра (27 і 28 лютого) .

В Києві ж скасували лекцію, заплановану на 29 лютого у Торгово-промисловій палаті. Наразі залишилася тільки одна лекція - 1 березня. На неї просять реєструватися зазделегідь і приходити з посвідченням особи.

Тим часом канадський історик Іван-Павло Химка, який був науковим керівником Россолінського-Лібе, написав у своєму Фейсбуку, що отримав сьогодні дзвінок від Ґжеґожа: "Він повідомив, що перебуває під захистом німецького посольства після того, як у квартиру, де він зупинився у Києві, почали надходити дзвінки з погрозами".

Ґжеґож Россолінський-Лібе - випускник Університету Гамбурга. Він пише дисертацію "Степан Бандера: життя українського фашиста і пам'ять про нього (1909-2009)".

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.