ЛЕКЦІЮ НІМЕЦЬКОГО ІСТОРИКА ПРО БАНДЕРУ СКАСОВАНО (оновлено)

Лекції німецького історика з польським корінням Ґжеґожа Россолінського-Лібе про Бандеру, ОУН і УПА у Дніпропетровську не відбудуться. Проведення цих же лекцій у Києві наразі під питанням.

Про це "Історичній Правді" повідомив керівник представництва Фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні Кирило Савін.

"Представництво Фонду Бьолля, Німецька служба академічних обмінів та посольство ФРН в Україні вже більше року проводять програму, в рамках якої організовують виступи європейських науковців, що займаються історією України, - сказав Савін. - На чергову лекцію було запрошено німецького історика з польським корінням Ґжеґожа Россолінського-Лібе. Тема його дисертаційного дослідження присвячена Степану Бандері та ОУН і УПА".

За словами керівника фонду, на етапі підготовки до заходу кілька впливових інституцій під різними приводами відмовилися надати майданчик для виступу Россолінського-Лібе: "серед причин були закиди у ненауковості, скандальності і конфліктному потенціалу заявленої теми", а також в "українофобії" німецького історика.

"У Дніпропетровську були чіткі домовленості з двома майданчиками, - зазначив Савін. - І раптом, знов абсолютно несподівано для нас, Національний гірничий університет без обґрунтування відмовив, буквально за день до заходу. Другий майданчик, Всеукраїнський центр вивчення Голокосту "Ткума", пояснив свою відмову тим, що вони не хочуть політизувати історію Другої світової війни".

Савін зазначив, що, за даними фонду, до цих відмов нібито причетні представники партії "ВО "Свобода", які телефонували і вимагали не проводити заходи за участю Россолінського-Лібе.

"Чи справді це були представники цієї партії - невідомо, - підкреслив Савін. - Ми вважаємо неприпустимим втручання політиків в академічні дискусії. Як організатори лекцій ми не завжди поділяємо всі тези наших доповідачів, але із задоволенням хотіли б почути фахову критику тез Россолінського-Лібе".

Представник фонду також сказав, що проведення лекцій німецького історика в Києві наразі під питанням.

Пізніше Фонд Бьолля оприлюднив заяву щодо відміни лекцій Россолінського-Лібе, де називає ситуацію "придушенням академічних свобод". В загальних рисах заява повторює коментар Кирила Савіна для ІП - повністю її можна прочитати тут.

Нагадаємо, що лекції Ґжеґожа Россолінського-Лібе "Степан Бандера: життя українського революційного ультранаціоналіста та пам'ять про нього, 1909-2009 рр." і "ОУН-УПА та етнічне й політичне насильство в Західній Україні, 1939-1950 рр." мали відбутися у Дніпропетровську сьогодні і завтра (27 і 28 лютого) .

В Києві ж скасували лекцію, заплановану на 29 лютого у Торгово-промисловій палаті. Наразі залишилася тільки одна лекція - 1 березня. На неї просять реєструватися зазделегідь і приходити з посвідченням особи.

Тим часом канадський історик Іван-Павло Химка, який був науковим керівником Россолінського-Лібе, написав у своєму Фейсбуку, що отримав сьогодні дзвінок від Ґжеґожа: "Він повідомив, що перебуває під захистом німецького посольства після того, як у квартиру, де він зупинився у Києві, почали надходити дзвінки з погрозами".

Ґжеґож Россолінський-Лібе - випускник Університету Гамбурга. Він пише дисертацію "Степан Бандера: життя українського фашиста і пам'ять про нього (1909-2009)".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.