Київські пам'ятки історії охороняє всього дві людини

У відділі інспекції державного контролю з охорони культурної спадщини фактично працює ДВІ людини.

Про це стало відомо під час обговорення звіту Головного управління охорони культурної спадщини за 2011 рік та основних заходів на 2012 рік, сказав голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

За словами депутата, той жахливий стан, в якому сьогодні знаходяться пам’ятки Києва, великою мірою зумовлений тим, що кількість працівників, які контролюють стан пам’яток, виконання угод, вивчають проблеми об’єктів, вирішують їх та розв’язують конфлікти, це всього 2 інспектори.

 

"Порівняйте це з кількістю автоінспекторів. Невже автомобілі важливіші за пам’ятки?", - зауважив Бригинець.

На 1 співробітника інспекції випадає понад 2000 історичних об’єктів, що унеможливлює усунути всі виявлені порушення у сфері охорони культурної спадщини, а також одночасно проконтролювати належним чином виконання приписів.

Під час обговорення звіту Бригинець виступив з пропозицією збільшити фінансування ГУ охорони культурної спадщини та кількість інспекторів до 15 осіб. Заперечень щодо пропозиції з боку очільників КМДА, зокрема профільного заступника голови КМДА Л. Новохатька, який був присутній на засіданні, не було.

"Сподіваюсь, поповнення штату працівників таки відбудеться і ними стануть активісти пам’яткоохоронного руху, які сьогодні і без зарплат, і без посад відстоюють пам’ятки Києва", - заявив голова комісії.

Раніше Бригинець повідомляв, що в бюджеті Києва 2012 року на збереження, розвиток, реконструкцію та реставрацію пам’яток історії та культури заплановано виділити 2,2 млн грн за мінімальної потреби в 28,8 млн грн.

 

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.