Спецпроект

Азаров виділив мільйон на пам'ятник жертвам Голодомору в США

Кабінет Міністрів України планує виділити 1,13 млн гривень на створення пам'ятника жертвам Голодомору у Вашингтоні. І 15 тисяч гривень на підтримку українських шкіл за кордоном.

Кабмін затвердив порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки забезпечення міжнародного позитивного іміджу України та здійснення заходів щодо підтримки зв'язків з українцями, які проживають за межами України.

Про це повідомляють "Українські новини".

Згідно з розпорядженням, на проведення заходів щодо створення пам'ятника жертвам Голодомору 1932-1933 років у Вашингтоні (США) планується виділити 1,13 млн гривень.

На що ще підуть виділені кошти:

 

2,4 млн гривень - на роботи з проектування, підготовки та ремонту павільйону "Землеробство" у Всеросійському виставковому павільйоні у Москві.

852 тис гривень - на проектування та ремонт приміщень Українського народного дому в Перемишлі (Польща).

102 тис гривень - на проектування та ремонт Центру української культури в Прешові (Словаччина).

332 тис гривень - на періодику, теле- та радіопрограми для українців за кордоном.

100 тис гривень - на проведення закордоном навчальних заходів, видання наукових, публіцистичних та художніх творів та збірок, творів зарубіжних українців. Також - на переклад класиків української літератури іноземними мовами, організацію культурних заходів.

100 тис гривень - на розміщення іноземними мовами інформації на сайті МЗС для "популяризації України на міжнародному рівні".

60 тис гривень - на виготовлення бланків посвідчень закордонних українців.

15 тис гривень - на підтримку українських шкіл за кордоном.

І ще 2,8 тис гривень на оплату видатків, пов'язаних із закупівлею іноземної валюти для забезпечення цих заходів та на оплату банківських послуг.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.