Табачник уже передумав скорочувати курс історії в школі

Мiнiстр освiти i науки, молодi та спорту України Дмитро Табачник запевняє, що мiнiстерство не планує скорочувати кількість годин уроків історії в середній школі.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Мiнiстр зазначив, що з 1998 року кiлькiсть годин, вiдведених на викладання iсторiї України в школах, не змiнювалася: "Не передбачається це змiнювати i в планах, згiдно з новим стандартом".

Водночас Табачник наголосив, що години викладання української лiтератури залишиться на тому самому рiвнi, що й сьогоднi, а також запевнив, що iсторiї України "нiчого не загрожує".

"Жодних скорочень годин, вiдведених на вивчення як iсторiї України, так i всесвiтньої iсторiї, не вiдбувається i не передбачається", - заявив мiнiстр.

Табачник нагадав, що, згiдно з новим навчальним планом, мiнiстерство має намiр ввести з п'ятого класу вивчення другої iноземної мови, а також збiльшити кiлькiсть годин на природно-математичнi дисциплiни.

За словами міністра, робоча група, яка складає навчальнi програми, розробила три варiанти навчального плану. Згiдно з першим, планується взяти по пiвгодини з рiзних предметiв, щоб збiльшити години на вивчення iнформатики та другої iноземної мови.

Другий варiант - скоротити варiативну частину, яку мають право обирати школи (музика, музична культура, художня культура). Третiй варiант передбачає збiльшити загальну кiлькiсть годин навчання, що, на думку мiнiстра, є додатковим фiнансовим навантаженням, а також перенавантаженням для учнiв.

Табачник наголосив, що всi три варiанти розглядатимуть i обговорюватимуть у мiнiстерствi, а також спiльно з мiсцевими управлiннями освiти.

Нагадаємо, минулого тижня у ЗМІ з'явилася інформація про те, що, згідно з проектом нових навчальних планів для 5-9 класів, зменшується кількість уроків української мови та літератури, а предмет "Історія України" взагалі зникне.

Сьогодні вранці міністр Табачник заперечив, що предмет "Історія України" зникне, але підтвердив можливість скорочення курсу історії в 5-9 класах - на один урок в тиждень.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.