Бориса Олійника висунули на Нобелівську премію

Національна Академія наук України за підписом Бориса Патона висунула Бориса Олійника на здобуття Нобелівської премії 2012 року.

Про це повідомляє "УП.Життя" з посиланням на "Буквоїд".

Відповідний лист було надіслано Шведській академії, яка опікується Нобелівською премією в галузі літератури.

У жовтні 2011 року під час ювілейного вечора, присвяченого 100-річчю творчої діяльності класика сербської літератури, Нобелівського лауреата І. Андріча, було виголошено пропозицію щодо висунення на здобуття Нобелівської премії в галузі літератури у 2012 році дійсного члена Національної Академії наук України Бориса Олійника.

На цьому зібранні зорганізувалася ініціативна група з числа представників творчої і наукової інтелігенції, яка провела у листопаді-грудні 2011 року публічне обговорення цієї пропозиції.

Як відомо, існує легенда про висунення на "Нобеля" Василя Стуса та Ліни Костенко.

Борис Олійник - поет, націонал-комуніст, дійсний член НАНУ, голова Українського фонду культури, з 2010 року - голова комітету Шевченківської премії. Депутат ВР СРСР, народний депутат України (1992-2006, переважно за списком КПУ), колишній голова парламентської делегації ВР у ПАРЄ.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.