Естонці святкують 92-річчя перемоги над німцями й РСФСР

В Естонії у вівторок відзначать День пам'яті воїнів Визвольної війни.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

Hа честь пам'ятної дати над будівлями державних і муніципальних установ будуть вивішені прапори. О 10.30 хвилиною мовчання буде вшановано початок перемир'я між Естонією і Росією і віддана данина пам'яті всім полеглим у війні.

Біля пам'ятника Визвольній війні в центрі Талліна відбудеться меморіальна церемонія, на якій виступить міністр оборони Март Лаар, а архієпископ Естонської Євангелічної Лютеранської Церкви Андрес Пидер проведе молебень.

По всій Естонії проб'ють церковні дзвони, кораблі дадуть гудки. Солдати Сил оборони і добровольці воєнізованої організації "Кайтселійт" покладуть вінки до пам'ятників Визвольній війні.

Визвольна війна (Eesti Vabadussõda) почалася 28 листопада 1918 року. Протягом 402 днів Естонія спочатку билася проти німецького ополчення Ландесвер і т.зв. "Залізної дивізії", а потім - проти Радянської Росії.

Після настання перемир'я о 10.30 3 січня 1920 бойові дії більше не поновлювалися. Мирний договір між РРФСР і Естонією був підписаний 2 лютого 1920 року в місті Тарту. Згідно з Тартуським миром, Росія визнавала незалежність Естонії, за цим договором був до 1940 року зафіксований міждержавний естонсько-російський кордон.

Естонія в ході війни втратила більше 6 000 чоловік, у тому числі 3 588 в ході бойових дій, інші померли від ран і хвороб.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.