Київрада заборонила розміщувати рекламу біля історичних пам'яток

У Києві заборонили розміщення зовнішньої реклами на території архітектурно-історичних заповідників.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на затверджену сьогодні Київською міськрадою концепцію розвитку зовнішньої реклами на території столиці.

Заступник голови Київської міськдержадміністрації Олександр Пузанов пояснив, що концепція формує єдину міську політику в сфері зовнішньої реклами, впроваджує новий принцип зонування території міста та класифікацію типових рекламних засобів.

Відповідно до концепції, у місті вводяться п'ять форматних зон iз розміщення реклами. У нульовий зоні заборонено встановлення будь-якої зовнішньої реклами.

До цієї зони належать території буферних зон архітектурно-історичних заповідників: Софії Київської та Києво-Печерської Лаври, а також території, прилеглі до видатних пам'яток історії та архітектури.

Зокрема, зовнішню рекламу буде заборонено розміщувати на: Андріївському узвозі, біля Михайлівського та Володимирського соборів, Андріївської та Кирилівської церков, Маріїнського палацу, Золотих воріт.

Крім того, рекламні засоби заборонено розміщувати біля будівель органів державної влади та місцевого самоврядування.

Інші чотири зони діляться за розміром формату рекламоносіїв.

 

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.