Спецпроект

Родичі жертв Волинської трагедії проти польського аналогу "Криївки"

Відкритий у липні в центрі міста Замостя бар "Слава" не сподобався нащадкам жертв Волинської трагадії через гасло "Слава Україні!" і тризуб, розміщені над входом у заклад громадського харчування.

Про це повідомляє "Ґазета Виборча".

В меню бару, розташованого на території Старого міста - галушки, борщ, грінки зі смальцем, піцци "Львівська", "Козацька" і "Євро-2012".

Над входом висить напис "Слава Україні", що дуже обурює Яніну Каліновську, голову замостського "Товариства пам'яті поляків, убитих на Волині".

"Те гасло було закликом українських націоналістів з ОУН-УПА на чолі з Бандерою до масових, кривавих убивств поляків на Волині, землях Замостя і не тільки", - говорить Каліновська.

У листопаді товариство Каліновської звернулося до мера Замостя щодо "усунення українських символів з бару на вулиці Соляній", щоб "придушити народження українського націоналізму".

Вхід до бару. Фото: mmzamosc.pl

Власник бару "Слава" Павел Левенда говорить, що в назві закладу немає жодних націоналістичних мотивів: "Наша кнайпа об'єднує поляків та українців". За словами Левенди, польські туристи, які відвідують Замостя, теж задоволені баром і його атмосферою.

Всередині закладу - стилізовані прикордонні стопи, дерев'яний пост українського прикордонника, народне вбрання, вишиванка, а на стіні намальовано тризуб.

Герб України теж ображає Каліновську: "Для нас він завжди асоціюватиметься з вилами, якими убивали поляків".

Мер Замостя досі не відповів на листа родичів жертв польської трагедії.

Тами часом на сайті "Ґазети Виборчої" стартувало опитування "Чи вважаєте ви, що гасло "Слава Україні" і тризуб ображають національні почуття поляків?".

Станом на сьогодні 65% відповіли "Так. Власник бару в Замості має мати більше такту" і 32% - "Ні. То тілько елемент облаштування бару. Давайте зберігати здоровий ґлузд".

Нагадаємо, у жовтні 2010 року нардеп від ПР Олег Царьов заявив, що львівський ресторан "Криївка" треба закрити "за розпалювання міжнаціональної ворожнечі".

Читайте на "Історичній Правді" про Волинську трагедію

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.