В радянські часи з КГБ були пов'язані всі церковні архієреї - Філарет

Комітет державної безпеки (КГБ) СРСР змушував священників відкривати таємницю сповіді, затверджував призначення на церковні посади і контролював діяльність церкви в радянські часи.

Про це патріарх Української православної церкви Київського патріархату Філарет розповів в інтерв'ю Андрію Кислову з weekly.ua.

"З Комітетом держбезпеки були пов'язані всі без винятку архієреї, - сказав Філарет. - Усі без винятку! В радянські часи ніхто не міг стати архиєреєм, якщо на це не давав згоду КГБ. Тому стверджувати, що я не був пов'язаний з КГБ, було б неправдою. Був пов'язаний, як і всі".

За словами патріарха, у священників не було звань спецслужбістів, але вони мали погоджувати свою діяльність із державою - наприклад, архієрей не мав права призначити священика на парафію без згоди КГБ.

Працівники спецслужб такоє змушували священників передавати їм інформацію, отриману на сповіді.

"Коли я став ієромонахом, мене викликали до військкомату, - розповів Філарет. - Там були офіцери держбезпеки, які запропонували мені передавати їм те, що мені будуть говорити на сповіді. Я відмовився. Тоді на стіл поклали пістолет і стали погрожувати мені розстрілом. А справа була в сталінські часи. Але я відповів, що мені як ченцеві все одно коли вмирати. Байдуже - y двадцять, сімдесят або сто років. Як вони мене не ламали, нічого не вийшло".

Нагадаємо, днями слідча комісії парламенту Болгарії повідомила, що 11 з 15 архієреїв Болгарської православної церкви співпрацювали з соціалістичними спецслужбами.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.