Ставку Гітлера здають в оренду

Головна ставка Адольфа Гітлера "Вольфсшанце" ("Вовче лігво"), розташована на території сучасної Польщі, здається в оренду.

Про це повідомляє "УП.Життя" з посиланням на The Telegraph.

Кожен, хто згодиться викласти близько 140 тисяч доларів, може стати тимчасовим господарем 13 гектарів лісу з історичними спорудами.

Із 1941-го до 1944-го "Вовче лігво" було мозковим центром нацистської військової машини.

Збудовані гітлерівцями бомбосховища могли вмістити 2 тисячі осіб, обслуговуючого персоналу і охоронців.

Саме тут відбувся невдалий замах на Гітлера. В липні 1944-го полковник Клаус фон Штауффенберг приніс на одну з нарад вибухові пристрої. Життя фюрера тоді врятував лише випадок – місце засідання перенесли, а сам смертоносний кейс за секунди до вибуху переставили.

Читайте також про замах на Гітлера 1939 року

Під час відступу німецької армії більшість бункерів були підірвані.

У "Вовчому лігві"

"Відбудувати бункери неможливо. Нас більше турбує, як зробити це місце більш привабливим для туристів, включаючи ремонт готелю та ресторану", - зазначив представник Служби лісового господарства Польщі Зенон Пйотровіч.

Влітку 2011-го повідомлялося, що щороку "Вовче лігво" відвідують 250 тисяч туристів. Місцеві жителі завдяки цьому потокові спраглих вражень прибульців розвинули готельний бізнес, заснували агротуристичні господарства. Завдяки туристам у цьому позбавленому промисловості регіоні є робота у торгівлі та в сфері послуг.

Нагадаємо, що в липні 2011 року Вінницька облдержадміністрація створила на місці ставки Гітлера "Вервольф" під Вінницею історико-меморіальний комплекс, сподіваючись залучити в обласний бюджет прибутки від туризму.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.