Андрій Портнов прочитає лекцію про Дніпропетровськ - місто без історії

В середу український історик прочитає лекцію про своє рідне місто на тему: "Дніпропетровськ. Як розповісти історію міста без історії?".

Про це повідомляє "Політ.ua".

Лекцію прочитає кандидат історичних наук, докторант Інституту українознавства НАН України, головний редактор інтернет-мережі Нistorians.in.ua Андрія Портнова.

Тема лекції: "Дніпропетровськ. Як оповісти історію міста без історії?"

Лекція відбудеться 18 січня о 19:00 у Будинку вчених (вул. Володимирська 45-а, вхід в арку будинку з каріатидами метро "Золоті ворота").

 Офіційна афіша заходу

Нагадаємо, цього тижня дніпропетровські політики вкотре посварилися щодо того, заслуговує місто носити ім'я Григорія Петровського чи ні.

Читайте також про боротьбу "донецьких" і "дніпропетровських" у ХХ cторіччі

Новини про регіон читайте за тегами "Дніпропетровськ" і "Дніпропетровщина".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.