У Польщі засудили чиновника соціалістичних часів - за військовий стан 1981-го

У Варшаві завершився процес у справі двох колишніх високопоставлених осіб, відповідальних за введення в Польщі воєнного стану в році 1981 році.

Про це повідомляє НУН.

Згідно з вердиктом, колишній перший секретар правлячої тоді Польської об'єднаної робочої партії Станіслав Каня визнаний невинним, оскільки не брав участі і не мав відношення до введення воєнного стану.

Тим часом Чеслав Кіщак, який займав у ті роки пости міністра внутрішніх справ і командувача внутрішніми військами, визнаний винним і засуджений до двох років позбавлення волі умовно. Вирок винесено у відсутності обвинуваченого.

У рамках іншого судового процесу щодо подій 1981 року проходить тодішній польський керівник генерал Войцех Ярузельський. Дата слухань поки не визначена, зважаючи на важкий стан його здоров'я.

Військовий стан було введено в Польщі 13 грудня 1981 року, кілька тисяч діячів опозиції були інтерновані, а страйки придушувалися за допомогою армії.

Багато опозиціонерів з незалежного профспілкового руху були засуджені до тюремного ув'язнення, а деякі були змушені емігрувати. Воєнний стан офіційно було скасовано в липні року 1983 року.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.