Штаб-квартира керівника "Штазі" стала музеєм

Штаб-квартира колишнього глави "Штазі" Еріха Мільке в Берліні стала доступною для громадськості.

Про це повідомляє BBC.

У штаб-квартирі можна побачити електричні друкарські машини періоду Німецької Демократичної республіки і письмовий стіл Еріха Мільке.

У реставрованому офісі глави розвідки НДР знаходиться картина його улюбленого художника Вольфганга Франкенштейна і великий телевізор голландської фірми Philips - розкіш, про яку прості громадяни соціалістичної Німеччини могли тільки мріяти.

Зараз за допомогою комп'ютерів відновлюються архіви, які "Штазі" не вдалося знищити до падіння НДР. Було виявлено лише 15,5 тисячі мішків з документами, у кожному з яких було по 80 тисяч тек-справ.

Еріх Мільке очолював "Штазі" з 1957 по 1989 роки. Він провів два роки у в'язниці з 1993 по 1995 рік за вбивство двох поліцейських офіцерів в 1931 році. Він помер в 2000-му у віці 92 років.

"Штазі" - абревіатура від Staatssicherheit, повністю Ministerium für Staatssicherheit - "Міністерство державної безпеки" - політична спецслужба і каральний орган у Німецькій Демократичній республіці.

Функціонувала з 1950 по 1989 рр. Тісно співпрацювала з КГБ СРСР. Кожен 50-ий громадянин НДР співпрацював зі "Штазі" - це вважається рекордним показником проникнення агентури в суспільство.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.