2011 рік може стати найбезпечнішим за всю історію цивільної авіації

Динаміка нещасних випадків з літаками за останні 11 місяців свідчить про те, що 2011 рік може стати найбезпечнішим в історії сучасної цивільної авіації.

Про це повідомляє агенція Bloomberg із посиланням на дані Міжнародної асоціації повітряного транспорту (IATA).

У січні-листопаді 2011 року число авіапригод з літаками західного виробництва було на 52% нижче середнього значення за п'ять попередніх років.

Середня кількість авіаційних НП у світі (вимірюється числом утрачених реактивних літаків західного виробництва на 1 млн польотів) склала 0,34 і була мінімальною з часів Другої світової війни, від якої IATA веде відлік історії сучасної авіації, заявив представник організації у Вашингтоні Перрі Флінт.

Таким чином, одна надзвичайна подія припадала на майже 3 млн польотів.

Попередній рекорд був установлений в 2010 році: тоді середня кількість НП становила 0,61 (одна катастрофа на 1,6 млн польотів). 10 років тому частка пригод дорівнювала 1,05 або одному нещасному випадку на 952 тисяч польотів.

Як загинув польський Ту-154. Стенограма російських диспетчерів

"Йдеться про довгострокову тенденцію, - зазначив Флінт, - 2011 рік не є аномальним".

За даними асоціації, Африка залишається найнебезпечнішим континентом світу з точки зору авіаперельотів. За 11 місяців 2011 року в Африці зареєстровано 3,93 серйозних нещасних випадків на кожен мільйон польотів.

На другому місці за небезпекою стоїть Латинська Америка - 1,43 події на мільйон польотів. У Північній Америці катастрофи траплялися не частіше, ніж раз в 10 млн польотів, а в Європі цього року взагалі не зареєстровано випадків, що відповідають критеріям IATA.

Оскільки IATA враховує НП тільки з літаками західного виробництва, частина катастроф на території Європи не реєструється організацією. Скажімо, не була враховано аварію Як-42 з хокейною командою "Локомотив" на борту, який розбився 7 вересня під Ярославлем.

Торішня катастрофа борту №1 уряду Польщі, в якій загинуло 96 людей на чолі з президентом Лєхом Качинським, теж не була врахована ІАТА, оскільки до 2010 року польоти офіційних польських делегацій обслуговувалися літаками Ту-154.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.