Фільми про Велику вітчизняну показуватимуть безкоштовно - закон

Президент Янукович підписав поправки до закону "Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років", який передбачає безкоштовні покази фільмів про війну кожного травня. Ініціатори законопроекту - нардепи-комуністи.

Про це повідомляє офіційний сайт президента.

Документ набирає чинності з 1 січня 2012 року.

Ним передбачено доповнити статтю 2 (вона називається "Форми увічнення Перемоги та подвигу народу-переможця") закону "Про увічнення Перемоги..." абзацом такого змісту: "безкоштовний показ художніх та документальних фільмів про Велику Вітчизняну війну 1941-1945 років у кінотеатрах та інших закладах культури державної та комунальної форм власності протягом травня".

Фільм про радянського льотчика, який став вождем індіанців (ВІДЕО)

"Підписання Президентом зазначеного закону сприятиме інформованості суспільства про подвиг захисників і визволителів рідної землі, - повідомляє прес-служба глави держави, - задоволенню культурних і духовних запитів ветеранів війни та літніх людей, збереженню пам'яті про трагічні сторінки вітчизняної історії, бойових і трудових традицій українського народу, вихованню в учнівської та студентської молоді почуття патріотизму та шанобливого ставлення до людей старшого покоління, які у боротьбі з фашистськими загарбниками відстояли мир і свободу".

Можна, скажімо, показати "Ворог біля воріт" - голівудську історію про дуель радянського і нацистського снайперів. Увінчує подвиг народа-переможця не згірше "Сталінграду" Федора Бондарчука

Ось як у пояснювальній записці обґрунтовує необхідність такої поправки до закону її ініціатор - народний депутат від фракції КПУ Володимир Даниленко:

"День Перемоги – одне з найвизначніших свят для України та для кожного з нас. Воно символізує перемогу добра над злом, майбутнього над минулим, життя над смертю. Цей день єднає людей проти агресії та війни, символізує прагнення до миру і процвітання.

Саме у цей день свідома частина суспільства віддає дань пошани ветеранам Великої Вітчизняної війни.

...Що, як не збереження пам'яті про Велику Вітчизняну війну 1941-1945 років, передавання спогадів про Великий Радянський народ, який поклав на вівтар перемоги мільйони життів, зробить цю Перемогу вічною?

"Мы из будущего-2": чому російські актори відмовилися зніматися

Молодь України - це та частина суспільства, яка повинна виховуватися на патріотизмі та відданості ветеранів Великої вітчизняної війни, саме молодь повинна знати кожного героя, який ціною свого життя визволив нашу державу від фашистських загарбників.

Спираючись на те, що вплив кіноіндустрії на громадську думку постійно зростає, а молодь є основною аудиторією кінотеатрів нашої держави, пропонується у День Перемоги на законодавчому рівні закріпити організацію безкоштовного показу художніх та документальних фільмів про Велику Вітчизняну війну 1941-1945 років у кінотеатрах, будинках культури та клубних установах, як форму увічнення Перемоги та подвигу народу-переможця".

Закон "Про увічнення Перемоги у ВВВ 1941-45 років" був підписаний президентом Кучмою і набув чинності у квітні 2000 році. Він визначає поняття свята Перемоги, сприяє збереженню історичної пам'яті про неї, захисту ветеранів і пам'яток війни.

А ось як свою історичну пам'ять формують грузини (ВІДЕО)

У квітні 2011 року Верховна Рада проголосувала за поправку до цього закону, яка однією з форм увічнення перемоги передбачала підняття на офіційних установах червоного "прапора Перемоги".

Це рішення спричинило гучну інформаційну кампанію і масові сутички між радикальними політичними силами у Львові 9 травня 2011 року. У червні поправка про червоні прапори була була відмінена Конституційним судом.

Дивіться також на "Історичній Правді" рейтинг найпопулярніших фільмів Української РСР і решти Союзу.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.