60 років першому комп'ютеру на континенті. Зроблено в УРСР

60 років тому, 25 грудня 1951 року, в Києві Академія наук СРСР офіційно визнала МЕЛМ (Малу електронну лічильну машину) – новаторський проект Сергія Лебедєва. Це був перший комп'ютер у континентальній Європі.

Про це нагадує Watcher. 

МЕЛМ (або МЭСМ — Малая электронная счётная машина) – визнана світовим науковим товариством першою повністю електронною обчислювальною машиною в Радянському Союзі, та й узагалі в континентальній Європі.  

Як створювалася україномовна "Енциклопедія кібернетики". Перша у світі

Першу програму на МЕЛМ було запущено 6 листопада 1950 року, і вже в 1951 році машина почала працювати у повному робочому режимі.

 Перша на континенті ЕОМ із програмою, яка зберігалася в пам'яті. 1951 рік

В 1952 році МЕЛМ було використано для надсекретних розрахунків, пов’язаних з ракетобудуванням та створенням ядерної бомби.

Борис Малиновський, який працював над МЕЛМ і наразі є провідним експертом обчислювальної техніки радянських часів, розповідає про МЕЛМ і Сергія Лебедєва:

Машину продовжували використовувати в дослідженнях Інституту до 1957 року. До того часу Лебедєв вже переїхав до Москви, щоб керувати будівництвом радянських суперкомп’ютерів нового покоління.

Читайте також "Інтер-нєт! Чому СРСР не створив власну інформаційну мережу".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.