У Києві поклали квіти до "майбутнього пам'ятника" Сталіну (ФОТО)

21 грудня, з нагоди 132-ої річниці від дня народження керівника СРСР (1922-1953) Йосипа Сталіна комуністи та їхні прихильники вшанували його пам'ять на Європейській площі столиці.

Про це повідомляють організатори акції.

Учасники акції "Дві гвоздики товаришу Сталіну" провели збори на сходах біля Європейської площі, де в 1950-их висів гігантський портрет Сталіна.

Після цього під аркою Дружби народів відбулася зустріч з народним депутатом України Євгеном Царьковим, який розповів, як фракція комуністів у Верховній Раді нагадала, що Сталін - це збирач України в її нинішніх кордонах та ініціатор надання їй статусу члена Раді Безпеки Генасамблеї ООН.

Учасники заходу подякували комуністам Запоріжжя за сучасне увічнення пам'яті Сталіна у вигляді силумінового бюсту, а волинським комсомольцям - за їхню ініціативу зі спорудження пам'ятника у Луцьку.

Була висловлена пропозиція про необхідність встановлення пам'ятника Йосипу Сталіну в Києві і "повернення Європейській площі імені Сталіна". На місці майбутнього пам'ятника було покладено квіти.

 

В акції взяли участь близько 30 осіб - представників шести громадських організацій.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.