Спецпроект

Наступного року хочуть відкрити другу чергу музею Голодоморів

Громадськість готується до 80-х роковин Голодомору: питанням честі для українців в Україні і поза її межами та для української влади має стати завершення другої черги Меморіалу пам’яті жертв Голодоморів у Києві.

Про це йдеться в підсумковому звернення громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-33 років в Україні.

"Хоч ми не відповідаємо за минуле, але ми відповідальні за пам’ять про нього. Сподіваємося, що незабаром громадські заходи в Києві також відбуватимуться з участю найвищого керівництва країни, - йдеться у зверненні. - Але вже сьогодні можна ствердити: українці всього світу незалежно від політичних чи ідеологічних вподобань, релігійної приналежності та місця проживання об’єдналися, аби віддати належну шану пам’яті мільйонам жертв Голодомору-геноциду. Таким чином ми підтвердили важливість національної пам’яті, яка не може залежати від мінливої політичної кон’юнктури".

Громадські діячі відзначили, що в День пам’яті окремі телеканали відмовилися від розважального мовлення, і їхня кількість цього разу була значно більшою, ніж минулого року: "Можемо ствердити значний поступ у ставленні ЗМІ до висвітлення цієї трагедії та приурочених її поминанню заходів".

На наступний період за головні завдання Громадський комітет визначив:

  • підготовку до 80-х роковин Голодомору в 2013 році;

  • продовження роботи над Національною книгою пам’яті;

  • впорядкування у містах і селах місць масових поховань та встановлення меморіальних знаків;

  • ініціювання демонтажу пам’ятників радянським вождям, причетним до злочину.  

Особливо наголошено на потребі завершення другої черги Меморіалу пам’яті жертв Голодоморів у Києві, спорудження тут запланованого музею.

Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років створено минулого року.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".