На Львівщині проголосили 2012-ий Роком УПА і Стецька

На сесії Львівської обласної ради депутати ухвалили рішення проголосити 2012 рік на Львівщині Роком Ярослава Стецька, 100-річчя від дня народження відзначатиметься наступного року.

Про це повідомляють "Коментарі".

Ярослав Стецько (19 січня 1912 – 5 липня 1986 р.) – видатний діяч ОУН, один з організаторів Акту відновлення державності 30 червня 1941 року, перший заступник провідника ОУН Степана Бандери, згодом – голова проводу ОУН(б).

Також наступний рік буде роком ювілеїв від дня народження Патріарха Сліпого (17 лютого 1892 – 7 вересня 1984 р.) – глави Української Греко-Католицької Церкви у 1963-1984 роках, кардинала, багатолітнього в’язня радянських концтаборів, і художника Олекси Новаківського (2 березня 1872 – 29 серпня 1935 р.). 

Також депутати проголосили 2012 – Роком УПА – наступного року відзначатимуть 70-річчя від її створення.

Нагадаємо, що на початку грудня 2011 року було створено Світовий ювілейний комітет, який має відзначати 100-річчя з дня народження Стецька, 105-річчя з дня народження Романа Шухевича і 70-річчя створення УПА.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.