Інтелігенти про смерть Гавела: "Він показав, що політика може бути моральною"

Приклад Гавела нагадує про те, що демократія є нашою спільною спадщиною, яку маємо плекати та культивувати в житті на шляху до спільної Європи.

Про це заявляють представники національної інтелігенції, об’єднані в ініціативу "Першого грудня".

"Відхід Вацлава Гавела повинен підкреслити в очах світу його великий урок доброти, порядності та безкорисного служіння народові, — йдеться у скорботному слові "Вінок Вацлаву Гавелу", оприлюдненому у зв’язку із смертю відомого чеського громадсько-політичного діяча.

Представники національної інтелігенції пишуть: "Сумна звістка про відхід президента Чехії Вацлава Гавела спонукає нас сказати слово, яке носилося в повітрі ще за його життя. Посткомуністичний період нашої історії тягне за собою смугу брудної політики. У багатьох людей в Україні складається хибне уявлення, що політика є брудною у самій своїй суті. І тут напрошується аргумент — приклад Вацлава Гавела".

За словами авторів заяви, найважливішим для Гавела було позбутися стереотипу, насадженого комунізмом щодо застосування методів війни у всіх сферах, у тому числі в гуманітарній.

"Президент Гавел з’єднав навколо себе інтелектуалів, які дотримуються демократичних та моральних принципів, - йдеться у скорботному слові. - Вони звичні розв’язувати завдання, уникаючи насильницьких методів. Це важче, зате надійніше в сенсі оздоровлення суспільства. З часом виявилося, що моральна політика дає і кращі економічні результати".

1989: Гавел стає президентом соціалістичної Чехословаччини (ВІДЕО)

Представники ініціативи "Першого грудня", де є і учасники дисидентського руху, наголосили: «З часом люди переконуються, що такий метод дає тривалі результати. Народ знову обирає демократичного Президента, який не уміє і не хоче себе поставити на королівський трон. Зате він твердий і непоступливий в обстоюванні моральних принципів, тихих, не афішованих, але твердих, як закон. Суспільство оздоровлюється і повертається до норми, закоріненої в національній традиції".

"Українцям Гавел — добрий, близький сусід, глибоко переконаний, що демократія є нашою спільною спадщиною, яку маємо плекати та культивувати в житті на шляху до спільної Європи", — наголошено у заяві.

Нагадаємо, що 1 грудня 2011 року, у 20-ту річницю всеукраїнського референдуму за незалежність глави і представники традиційних українських Церков — УПЦ, УПЦ КП і УГКЦ — провели зустріч з інтелігенцією, де оприлюднили звернення з приводу складної суспільної ситуації в країні, закликавши українців до самоорганізації як "найкращого захисту в умовах політичних та економічних криз".

На знак солідарності із цим зверненням була створена ініціативна група "Першого грудня", до якої увійшли В’ячеслав Брюховецький, Богдан Гаврилишин, Володимир Горбулін, Семен Глузман, кардинал Любомир Гузар, Іван Дзюба, Мирослав Маринович, Мирослав Попович, Євген Сверстюк, Вадим Скуратівський та Ігор Юхновський.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.