У Дніпродзержинську працює виставка подарунків генсеку Брєжнєву

Учора виповнилося 105 років від дня народження Леоніда Ілліча Брежнєва, Генсека ЦК КПРС (1966-1982 рр.). У музеї історії Дніпродзержинська є виставка, присвячена цьому видатному українцю.

Про це повідомляють "Коментарі".

У 1937 році Леонід Брежнєв обіймав посаду заступника голови Дніпродзержинського міськвиконкому, з 1938 року отримав підвищення по партійній лінії до Дніпропетровська.

Обіймав великі партійні посади в Молдові та Казахстані. У 1960 році призначений головою Президії Верховної Ради СРСР.

У 1964 році брав участь в організації зміщення Микити Хрущова, після чого очолив секретаріат ЦК КПРС.

1970: Новорічне звернення Брежнєва до радянського народу (ВІДЕО)

Після того, як Брежнєв став генсеком, Дніпродзержинськ отримав нечувані привілеї. Місто змінилося на очах.

Сьогодні від колишньої слави у Дніпродзержинську залишився пам'ятний бюст на проспекті Леніна та меморіальних дошках на металургійному технікумі, який Леонід Ілліч очолював у 30-і роки, і на будинку, де жила його родина.

Ще одним нагадуванням про епоху Брежнєва є унікальна колекція подарунків главі держави, яка зберігається в музеї історії Дніпродзержинська, передана на початку 80-х років в місто.

1982: похорони Брежнєва - труна падає у могилу (ВІДЕО)

Сьогодні ця експозиція є основою виставки "... І особисто дорогому Леоніду Іллічу", що проходить у музеї.

Нагадаємо, що у лютому 2010 року молодіжну організацію Дніпровського металургійного комбінату імені Дзержинського очолив нащадок генсека, молодий інженер-технолог Леонід Брежнєв.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.