У Львові встановлено пам'ятник Володимиру Івасюку

У Львові 20 грудня на проспекті Шевченка, 7-9, урочисто відкриють пам’ятник композитору та поету Володимиру Івасюку.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на прес-службу Львівської міської ради.

На відкритті пам’ятника будуть присутні ініціатор та меценат встановлення пам’ятника музикант Святослав Вакарчук, родина Володимира Івасюка, міський голова Львова Андрій Садовий, представники органів місцевої та державної влади, представники мистецького середовища.

Пам'ятник заввишки 2,6 метра виготовлено з бронзи, а постамент та мощення - з граніту. Монумент встановлено на монолітній кам’яній брилі, а навколо пам’ятника з мозаїки та гранітної плитки викладено декоративну гітару.

1971: мюзикл Івасюка "Червона Рута" (ВІДЕО)

Кошти в сумі 174 тис. грн. на благоустрій прилеглої території виділено з міського бюджету Львова.

Місце розташування пам’ятника – на проспекті Шевченка, 7-9, – є на шляху від філармонії до музичної академії, тут часто ходив Івасюк.

ДОВІДКА:

Володимир Івасюк - один із основоположників української естрадної музики Автор 107 пісень, 53 інструментальних творів, музики до кількох спектаклів.

Професійний медик, скрипаль, чудово грав на фортепіано, віолончелі, гітарі, майстерно виконував свої пісні. Неординарний живописець.

18 травня 1979 року його тіло було знайдене повішеним у Брюховицькому лісі під Львовом. Офіційна версія - самогубство - підлягала сумніву громадськості як 1979 року, так і тепер.

26 січня 2009 року Генеральна прокуратура України поновила давно закриту кримінальну справу про смерть Володимира Івасюка.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.