Закарпаття просить державного відзначення 75-річчя Карпатської України

Депутати Закарпатської обласної ради ухвалили звернення до президента України та Верховної Ради з проханням відзначити 75-річчя Карпатської України на загальнодержавному рівні.

Про це повідомляє УНІАН.

У зверненні йдеться, що 15 березня 2014 року виповниться 75 років від дня проголошення Карпатської України.

"Проголошення Карпатської України, - зазначається у зверненні, - було найвищим проявом волі українського населення Закарпаття, засвідчило його прагнення до свободи, бажання жити державним життям, ще раз продемонструвало перед усім світом, що у Закарпатті живуть українці, які бажають мати свою державність разом із братами з Великої України".

1939: проголошення Карпатської України (ВІДЕО)

За словами депутатів, закарпатці ще раз підтвердили це бажання восени 1944 року на з’їзді Народних комітетів Закарпатської України, прийнявши маніфест про возз’єднання з Радянською Україною".

Незважаючи на короткочасне існування Карпатської України, ця подія мала велике історичне значення не лише у житті закарпатських українців, а й усього українського народу, йдеться у зверненні.

Депутати Закарпатської облради наголошують на тому, що потребують загальнодержавної уваги заходи з відновлення та реконструкції місць і будівель, у яких відбувалися історичні події, пов’язані з проголошенням та збройним захистом Карпатської України.

На їхнє переконання, слід активізувати наукові дослідження, вивчення та об’єктивне висвітлення цих подій, увічення пам’яті їхніх учасників.

Карпатська Україна та її армія у фотографіях американця (ФОТО)

"Враховуючи звернення громадян, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, Закарпатська обласна рада просить розглянути питання щодо відзначення 75-ї річниці проголошення Карпатської України на загальнодержавному рівні. Проект указу Президента України з цього питання додається", - йдеться у зверненні депутатів обласної ради.

Нагадаємо, що у новому підручнику з історії для 11-класників, підготовленому за сприяння нинішнього міністра освіти Дмитра Табачника, вилучено згадки про Карпатську Україну.

Більше про Карпатську Україну читайте на "Історичній Правді".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.