Київська влада думає, що в столичні музеї стоятимуть черги

Згідно зі Стратегією Києва, до 2025 року в столичних музеях збільшиться кількість відвідувачів: з 4 млн до майже 9 млн.

Про це повідомив голова постійної комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

"В Києві є приклади, коли на для того, щоб побувати на деяких виставках вишиковуються черги, - зазначив депутат. - Щоправда, поки, це стосується лише двох експозиційних осередків: Мистецького Арсеналу та PinchukArtCentre".

На думку Бригинця, для того, щоб відвідуваність столичних музеїв збільшилась реально, а не на папері, треба розробити систему заохочення людей - запровадити безкоштовне відвідування музейних закладів, або інвестувати в їх переобладнання та популяризацію.

"Це цілком втілювано, адже деякі з муніципальних музеїв нашого міста насправді унікальні", - сказав депутат.

Нагадаємо, "Стратегія розвитку міста Києва до 2025 року" у кінцевому варіанті буде винесена на розгляд депутатів Київради 15 грудня 2011 року.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.