НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ ПІДТРИМУЄ 83% УКРАЇНЦІВ - ОПИТУВАННЯ

За 20 років незалежності частка її прихильників ніколи не знижувалася до 50% - такими є дані соціологічного моніторингу з 1991 до 2011 року.

Про це повідомляє Київський міжнародний інститут соціології (КМІС), який 4-15 листопада 2011 року провів всеукраїнське опитування громадської думки.

КМІС нагадує, що 20 років тому, 1 грудня 1991 року на загальноукраїнському референдумі 90,3% громадян, що взяли участь у голосуванні, підтримали рішення Верховної Ради щодо проголошення державної незалежності України.

Через те, що участь у голосуванні на референдумі взяли 84,2% тих мешканців України, хто мав тоді право голосу, підтримку державній незалежності України під час референдуму фактично надали 76% її дорослого населення.

Цей показник дозволив вперше надійно оцінити реальну поширеність підтримки державної незалежності України її населенням. З того часу Київський міжнародний інститут соціології регулярно вимірює ставлення населення нашої країни до її державної незалежності.

За ці роки, під впливом різних обставин – і політичних, і соціально-економічних – поширеність підтримки незалежності нашої країни неодноразово зазнавала коливань, але жодного разу не знижувалася до критичної межі у 50 відсотків.

Дані соціологічних досліджень ставлення населення України до її державної незалежності, що проводяться протягом вже 20 років Київським міжнародним інститутом соціології за єдиною методикою, дають загальну картину динаміки підтримки державної незалежності України.

 Як видно з графіку, найменшою кількість прихильників незалежності (біля 56%) була в 1994 році

За результатами опитування, у листопаді цього року частка громадян, що підтримують державну незалежність України, складає 82,6%.

Одним із показників прихильності до незалежності України є відсоток громадян, що - в разі вибору між об’єднанням з Росією в одну державу і збереженням державної незалежності України - підтримують збереження незалежності.

Абсолютна більшість респондентів - 70% - вважають, що Україна і Росія мають бути незалежними державами, "з відкритими кордонами, без віз та митниць". Значно менша частка (13%) опитаних вважають, що між Україною та Росією має існувати візовий режим.

Частка прихильників створення єдиної держави складає 16%. Не змогли визначитися зі своїми преференціями стосовно відносин між Україною та Росією лише один відсоток опитаних.

Абсолютна більшість мешканців в усіх регіонах України (понад 65% в кожному з регіонів) вважають, що Україна і Росія мають бути незалежними державами, але з відкритими кордонами, без віз та митниць.

Всупереч економічним негараздам та політичним кризам, які спіткали Україну за 20 років, прихильність її громадян до незалежності своєї держави збереглася і посилилась, констатує КМІС.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.