На Дніпропетровщині реконструюють Січ - як туристичний об'єкт (ФОТО)

В Нікополі презентували концепцію створення історико-культурного комплексу "Чортомлицька Січ" біля пам'ятника всеукраїнського значення "Могила Івана Сірка".

Про це "Історичній Правді" повідомили ініціатори проекту.

Планується відтворити автентичний побут і дух життя Чортомлицької Січі, заснованої в цій місцевості 359 років тому. Відвідувачі зможуть постріляти з козацької зброї, спробувати себе в якості коваля чи гончара, зварити страви XVII-го сторіччя, переночувати у справжньому курені, взяти участь у рольових іграх - плаванні на "чайці" і штурмі ворожої фортеці.

Реконструйована Січ розташується поблизу могили Івана Сірка і буде мати у своєму складі: курені, в тому числі  кошового отамана та писаря, "грецький дім", сторожову вежу і торгово-ремісниче передмістя. Планується проведення фестивалів.

На могилі Сірка відкрили капличку і козацьку вежу (ФОТО)

Концепція історико-культурного комплексу "Чортомлицька Січ" належить благодійному фонду "Славетна Січ", куди входять нардепи Леонід Кожара (Партія Регіонів) і Павло Жебрівський (НУНС), поет Дмитро Павличко, підприємці і депутати місцевих рад Дніпропетровщини.

Голова Нікопольської РДА Сергій Воронов і Дніпропетровської ОДА Олександр Вілкул теж підтримують проект.

"Ідеєю дуже зацікавлена ​​наша діаспора, наприклад з Нідерландів, Польщі та Прибалтики, - додала одна із засновників фонду баронеса Ольга фон Шталенберг. - А якщо створити тут розвинену інфраструктуру, приїде багато туристів не тільки з діаспори, а й просто люди, які цікавляться світовою історією".

Орієнтовна вартість комплексу - 22 млн євро спонсорських грошей, які ще належить залучити.

Макет майбутнього комплексу

Нікопольщина була місцем розташування п'яти найвідоміших із семи Запорозьких Січей - Томаківської, Базавлуцької, Микитинської (від якої і походить сучасне місто Нікополь), Чортомлицької та Нової Січі. 

Чортомлицька Січ - укрпілений осередок Запорізької Січі на півострові при впадінні річки Чортомлик у Дніпро. Існувала з 1652 року. Згодом її назвали Сірковою, на честь отамана Івана Сірка, який найдовше з усіх запорожців перебував на гетьманській посаді і мав на Чортомлику основну базу.

Сірко та інші: як сплелися долі отамана, гетьмана й короля

Січ була зруйнована у травні 1709 року після кількаденної облоги московським військом - за підтримку запорожцями на чолі з Костем Гордієнком гетьмана Івана Мазепи. Уцілілі запорожці заснували Олешківську Січ на протилежному, лівому березі Дніпра.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.