На Дніпропетровщині реконструюють Січ - як туристичний об'єкт (ФОТО)

В Нікополі презентували концепцію створення історико-культурного комплексу "Чортомлицька Січ" біля пам'ятника всеукраїнського значення "Могила Івана Сірка".

Про це "Історичній Правді" повідомили ініціатори проекту.

Планується відтворити автентичний побут і дух життя Чортомлицької Січі, заснованої в цій місцевості 359 років тому. Відвідувачі зможуть постріляти з козацької зброї, спробувати себе в якості коваля чи гончара, зварити страви XVII-го сторіччя, переночувати у справжньому курені, взяти участь у рольових іграх - плаванні на "чайці" і штурмі ворожої фортеці.

Реконструйована Січ розташується поблизу могили Івана Сірка і буде мати у своєму складі: курені, в тому числі  кошового отамана та писаря, "грецький дім", сторожову вежу і торгово-ремісниче передмістя. Планується проведення фестивалів.

На могилі Сірка відкрили капличку і козацьку вежу (ФОТО)

Концепція історико-культурного комплексу "Чортомлицька Січ" належить благодійному фонду "Славетна Січ", куди входять нардепи Леонід Кожара (Партія Регіонів) і Павло Жебрівський (НУНС), поет Дмитро Павличко, підприємці і депутати місцевих рад Дніпропетровщини.

Голова Нікопольської РДА Сергій Воронов і Дніпропетровської ОДА Олександр Вілкул теж підтримують проект.

"Ідеєю дуже зацікавлена ​​наша діаспора, наприклад з Нідерландів, Польщі та Прибалтики, - додала одна із засновників фонду баронеса Ольга фон Шталенберг. - А якщо створити тут розвинену інфраструктуру, приїде багато туристів не тільки з діаспори, а й просто люди, які цікавляться світовою історією".

Орієнтовна вартість комплексу - 22 млн євро спонсорських грошей, які ще належить залучити.

Макет майбутнього комплексу

Нікопольщина була місцем розташування п'яти найвідоміших із семи Запорозьких Січей - Томаківської, Базавлуцької, Микитинської (від якої і походить сучасне місто Нікополь), Чортомлицької та Нової Січі. 

Чортомлицька Січ - укрпілений осередок Запорізької Січі на півострові при впадінні річки Чортомлик у Дніпро. Існувала з 1652 року. Згодом її назвали Сірковою, на честь отамана Івана Сірка, який найдовше з усіх запорожців перебував на гетьманській посаді і мав на Чортомлику основну базу.

Сірко та інші: як сплелися долі отамана, гетьмана й короля

Січ була зруйнована у травні 1709 року після кількаденної облоги московським військом - за підтримку запорожцями на чолі з Костем Гордієнком гетьмана Івана Мазепи. Уцілілі запорожці заснували Олешківську Січ на протилежному, лівому березі Дніпра.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.