Росіяни подарують "Укразалізниці" останній паротяг Луганського заводу

ВАТ "Російські залізниці" подарує Музею історії і розвитку Донецької залізниці паротяг серії "ЛВ".

Про це УНІАН повідомили в прес-службі РЗ.

"Магістральний вантажний паротяг ЛВ-0407 1956 року випуску приписки локомотивного депо Таганай (Златоуст, Південно-Уральська залізниця) буде передано як подарунок Музею історії і розвитку Донецької залізниці", - йдеться у повідомленні.

У грудні паровоз вирушить з Троїцька (Челябінська область) до Донецька за допомогою тяги електровоза. Він подолає шлях більш як 2,5 тис. км.

Вантажний магістральний паротяг ЛВ-18

Цей паровоз – єдиний із серії "ЛВ" (в народі "Лебідь"), який буде представлений у музеях залізничної техніки України.

"ЛВ" – останній серійний паровий локомотив, що випускався Ворошиловградським паротягобудівним заводом у період з 1952 до 1956 року.

Вечір п'ятниці. Останні години перед Чорнобилем

«Я маю кілька питань, багато питань», — пролунав схвильований голос Трегуба. «Це не телефонна розмова. Без мене не починайте», — коротко відповів Дятлов. Ще через деякий час наче нізвідки зателефонував начальник Дятлова, сам Микола Фомін — він також наказав Трегубу не починати без Дятлова. Зміна нарешті була готова приступити до зупинки реактора. Ураховуючи, що це випробування мало зайняти трохи менше ніж дві години, Трегуб розраховував завершити все до кінця своєї зміни, тобто до півночі 25 квітня. Вони мали поквапитися. Та де ж був Дятлов?

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.