Спецпроект

"До Голодомору треба ставитись, як поляки до Катині" - гурт "Гайдамаки" (ФОТО)

Лідер гурту "Гайдамаки" Олександр Ярмола закликав українців 26 листопада запалити свічки пам’яті жертвам Голодомору і власним прикладом посприяти тому, щоб ця сторінка історії була найбільш освітленою та усвідомленою.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Лідер гурту "Гайдамаки" Олександр Ярмола перемолов 5 колосків на старовинних українських жорнах. Він хотів показати, за яку крихту борошна розстрілювали українців у 1933 році згідно із сумнозвісним законом.

"Змеленого з п’яти колосків борошна якраз вистачає на таку ж кількість пороху, як у набоях гвинтівки Мосіна, якою розстрілювали вмираючих від голоду українців за вкрадені з колгоспного поля кілька колосків. Ціна життя прирівнювалася до ціни пострілу", — сказав Олександр Ярмола.

Фото Володимира Давиденка

Співак наголосив: "Продподатки, продрозверстки, проведені Радянським Союзом, оцей весь терор і таке примусове залучення до радянського концтабору — зовсім було непотрібне українцям. Ми були окремим народом і чудово могли собі самі дати раду".

Лідер відомого гурту "Гайдамаки" закликав українців долучитися до жалобних заходів 26 листопада, а увечері, за традицією, запалити свічки на вікнах своїх домівок.

Олександр Ярмола прийде 26 листопада о 14:00 до станції метро "Арсенальна", щоб долучитися до скорботної ходи до Національного меморіалу Голодомору. Ця хода буде присвячена пам’яті дітей, вбитих і ненароджених унаслідок геноциду 1932-33 років.

Співак також додав, що його дивує байдужість багатьох українців до питання визнання Голодомору 1932-1932 років геноцидом українського народу. "Я хотів би, щоб українці були дуже принциповими в таких питаннях, як, наприклад, поляки щодо Катинської трагедії", — наголосив він.

Нагадаємо, що з ініціативи Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років 26 листопада 2011 року відбудеться всеукраїнський меморіальний захід у Києві біля Національного музею "Меморіал пам’яті жертв голодоморів", пройдуть вшанування у всіх містах країни.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.