У Хорватії вшанували загиблих у Вуковарі 20 років тому (ФОТО)

Близько 30 тисяч осіб взяли сьогодні участь у скорботному мітингу з нагоди 20-річниці масового злочину, вчиненого військовими Югославської народної армії та сербськими ополченцями у хорватському місті Вуковар.

Про це повідомляє "Vukovar.hr".

Біля меморіалу "Колона пам'яті" загиблих вшанували прем'єр міністр Хорватії Ядранка Косор та президент Іво Йосипович.

Учасники мітингу зібралися також біля міської лікарні, яка стала символом трагедії. Саме звідси, 18-20 листопада 1991 року серби вивезли на закинену свиноферму за містом близько 300 хорватських військових поранених, яких згодом розстріляли.

 Фото: vukovar.hr

Далі скорботна громада вирушила на цвинтар, де запалила свічки на вшанування пам'яті захисників Вуковара.

Як українці здійснювали миротворчу місію в Югославії. Інтерв'ю

Падіння Вуковара ознаменувало початок боротьби за незалежність Хорватії у 1991 році. Битва за місто має важливе значення для цієї країни, оскільки його тривала облога затримала югославські війська і дала змогу Загребу підготувати хорватську армію до оборони.

 Водонапірна вежа - символ оборони Вуковара

Під час облоги Вуковара, близько 1600 захисників і мирних жителів були убиті, а місто було практично стерте з лиця землі.

Трибунал ООН з військових злочинів у Гаазі звинуватив двох сербських офіцерів Міле Мкршича та Веселина Шліванчаніна у військових злочинах і засудив їх відповідно до 20 і 10 років позбавлення волі відповідно.

Після війни Вуковар був узятий під управління ООН і реінтегрований до Хорватії в 1998 році.

 Вулиця Вуковара після боїв

У листопаді 2010 року президент Сербії Борис Тадіч відвідав Вуковар з візитом примирення, під час якого сказав: "Я знаходжуся тут, щоб, схиляючи голову перед загиблими, ще раз вибачитися, висловити скорботу і дати можливість Сербії та Хорватії відкрити нову сторінку історії".

Підготував: Остап КОЗАК

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.