"Ляпис Трубецкой" зробив кліп у стилістиці Лесі Українки (ВІДЕО)

Білоруський гурт "Ляпис Трубецкой" презентував новий кліп на пісню "Не бути худобою". Це перша в історії групи пісня, написана на вірші іншого автора - класика білоруської поезії Янки Купали.

Знятий у Києві кліп витримано в стилістиці народовських соціалістичних рухів кінця XIX - початку ХХ сторіч. В новом відео музиканти гурту з'являються в образах людей того часу - робітників, селян, різночинців - на тлі забороненого Лукашенком біло-червоного прапора Білоруської Народної республіки 1918 року і гербу часів Великого князівства Литовського "Погоня".

"Ляпис" в останніх альбомах завжди віддавав шану соціальній тематиці, спрямованій проти світу споживання, а тут гурт іще й звернувся до традиції білоруських і українських інтелігентських рухів - соціал-демократичних із національним ухилом, які призвели до створення БНР і УНР.

БНР і УНР: суперечка за Брест

Янка Купала - аналог наших Лесі Українки та Івана Франка. Націонал-демократ, опонент царату, романтик, співець БНР, якого радянська влада потім перетворила на співця класової боротьби.

Вірш Купали 1908 року "Хто ты гэткi?" лідер рок-гурту Сергій Міхалок раніше читав на концертах у перервах між піснями, а потім поклав на музику.

"Довго не міг підступитися до цього вірша, адже в кількох рядках тут закладено епос та історію цілого народу, - розповів Міхалок. - Мене вразило, що вірші, написані багато років тому, які були на злобу дня ще тоді, й сьогодні звучать дуже актуально. Цікаво, що Купала може підказати всім білорусам, що робити і як жити тут і зараз - і то краще, ніж будь-які промови сучасних політиків".

Ньюанс зйомок: на початку в кадрі з'являється сучасна "Робітнича Газета" - колишній друкований орган ЦК Компартії УРСР.

Інші пісні білоруською:

1410: народна пісня про князя Вітовта. Реконструкція (ВІДЕО)

1991: пісня про історію Білорусі. Реп + мультик (ВІДЕО)

"Ляпіси" свідомо змінили назву пісні з "Хто ты гэткi?" на "Не быць скотам".

Текст пісні:

Хто ты гэткі? — Свой, тутэйшы.

Чаго хочаш? — Долі лепшай.

Якой долі? — Хлеба, солі.

А што болей? — Зямлі, волі.

Дзе радзіўся? — Ў сваёй вёсцы (cелі - ІП).

Дзе хрысціўся? — Пры дарожцы.

Чым асвенчан? — Кроўю, потам.

Чым быць хочаш? — Не быць скотам.

(1908)

Нагадаємо, у жовтні 2010 року в Києві відкрили пам'ятник Уладзіміру Караткєвічу - засновнику жанру історичного детективу в Білорусі.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.