Янукович поклав квіти львівським професорам після німця і поляка (ФОТО)

Віктор Янукович нарешті прилетів до Вроцлава й устиг покласти квіти до пам'ятника львівським професорам.

Про це повiдомляє прес-служба президента.

Пам'ятник львівським професорам розташовано у Вроцлавській політехніці, він присвячений ученим, які було замордовані гітлерівцями 4 липня 1941 року на Вулецьких пагорбах у Львові. Тоді нацисти розстріляли 36 львівських учених, серед яких були науковці світового рівня - філолог Тадеуш Бой-Желеньський, медик Антоній Цєшинській, ректор "Львівської політехніки" Каспар Вайгель та інші.

 Фото: "Ґазета виборча"

Аналогічний пам'ятник було відкрито цього року за сприяння Львівської міськради у Львові. Є питання щодо напису на ньому, але Янукович запевнив польську сторону, що цей ньюанс буде узгоджено найближчим часом.

Ранiше Янукович не мiг вилетiти з Києва на урочистостi з нагоди 200-рiччя Вроцлавського унiверситету через туман.

Водночас у Вроцлавському аеропорту у вівторок приземлилися усі літаки, які мали прибути згідно з графіком, крім одного, який скасували через проблеми із сіткою сполучень авіакомпанії, а не через туман.

Така поза нинішнього українського президента викликає мимовільний сміх просунутих користувачів інтернету

Під час урочистостей з нагоди 200-річчя Вроцлавського університету, на яких не був присутній Янукович, президент Німеччини побажав, щоб в Україні "спав туман".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.