Янукович поклав квіти львівським професорам після німця і поляка (ФОТО)

Віктор Янукович нарешті прилетів до Вроцлава й устиг покласти квіти до пам'ятника львівським професорам.

Про це повiдомляє прес-служба президента.

Пам'ятник львівським професорам розташовано у Вроцлавській політехніці, він присвячений ученим, які було замордовані гітлерівцями 4 липня 1941 року на Вулецьких пагорбах у Львові. Тоді нацисти розстріляли 36 львівських учених, серед яких були науковці світового рівня - філолог Тадеуш Бой-Желеньський, медик Антоній Цєшинській, ректор "Львівської політехніки" Каспар Вайгель та інші.

 Фото: "Ґазета виборча"

Аналогічний пам'ятник було відкрито цього року за сприяння Львівської міськради у Львові. Є питання щодо напису на ньому, але Янукович запевнив польську сторону, що цей ньюанс буде узгоджено найближчим часом.

Ранiше Янукович не мiг вилетiти з Києва на урочистостi з нагоди 200-рiччя Вроцлавського унiверситету через туман.

Водночас у Вроцлавському аеропорту у вівторок приземлилися усі літаки, які мали прибути згідно з графіком, крім одного, який скасували через проблеми із сіткою сполучень авіакомпанії, а не через туман.

Така поза нинішнього українського президента викликає мимовільний сміх просунутих користувачів інтернету

Під час урочистостей з нагоди 200-річчя Вроцлавського університету, на яких не був присутній Янукович, президент Німеччини побажав, щоб в Україні "спав туман".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.