Янукович так і не поклав квіти до пам'ятника львівським професорам

Президенти Польщі та Німеччини Броніслав Коморовський і Крістіан Вульф поклали у Вроцлаві квіти до пам'ятника розстріляних нацистами професорів Львівських університетів. Віктор Янукович не прибув на церемонію.

Про це повідомляє "Польське радіо".

Покладання квітів відбувалося в рамках святкування 200-річчя Вроцлавського університету, в якому Янукович мав узяти участь разом із німецьким і польським президентами. Однак візит українського президента до Польщі було відкладено нібито через туман на місцевому аеродромі.

Пам'ятник львівським професорам розташовано у Вроцлавській політехніці, він присвячений ученим, які було замордовані гітлерівцями 4 липня 1941 року на Вулецьких пагорбах у Львові. Тоді нацисти розстріляли 36 львівських учених, серед яких були науковці світового рівня - філолог Тадеуш Бой-Желеньський, медик Антоній Цєшинській, ректор "Львівської політехніки" Каспар Вайгель та інші.

Аналогічний пам'ятник було відкрито цього року за сприяння Львівської міськради у Львові.

Убивство професорів у Львові: факти і міфи

Польське радіо повідомило, що неофіційною темою зустрічі лідерів трьох країн мала бути доля ув'язненої Юлії Тимошенко.

Після закінчення святкування президент Німеччини Крістіан Вульф висловив жаль з приводу того, що погода завадила українському президенту відвідати урочистості, і промовисто натякнув, що зустріч відбудеться, "коли з України спаде туман".

У вересні 2011 року в костелі сусіднього з Вроцлавом міста Свидниця за участі місцевої влади було відкрито пам'ятну таблицю, яка звинувачує у розстрілі львівських професорів українців із батальйону "Нахтіґаль".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.