Мера Запоріжжя просять виконати обіцянку і знести Сталіна (ПЕТИЦІЯ)

Громадська ініціатива "Оновлення країни" та організація "Тризуб" ініціювали збір підписів до міського голови Запоріжжя Олександра Сіна з проханням демонтажу бюста Сталіна. Раніше Сін казав, що попередній пам'ятник був установлений незаконно, і обіцяв знести.

У петиції до запорізького мера її автори називають встановлення бюста Сталіна "відкритою провокацією", яка "може спричинити громадські протести".

Підписанти звертають увагу, що в січні 2010 року Апеляційний суд м. Києва зазначив, що за висновком Головного слідчого управління СБУ Сталін разом із іншими комуністичними керівниками "шляхом створення життєвих умов, розрахованих на фізичне винищення частини українців спланованим ними Голодомором 1932-1933 років, умисно організували геноцид частини української національної групи, внаслідок чого було знищено 3 млн. 941 тис. осіб".

Павуки, очерет і лелеки. Що їли українці під час Голодомору

Також зазначається, що міжнародна спільнота також засуджує звеличення сталінізму: "Комітет Парламентської асамблеї ОБСЄ з демократії ухвалив резолюцію, яка прирівнює сталінізм до нацизму і закликає до міжнародного засудження тоталітарних режимів".

"Звертаємося до Вас, як до високоморальної людини, яка вже заявляла свою чітку позицію стосовно спорудженого раніше комуністами пам’ятника, а також спроб його відновити", йдеться в петиції.

Автори просять міську владу Запоріжжя "невідкладно дати чітку оцінку діям представників КПУ щодо спорудження скульптури Сталіна" і "вжити заходів щодо переміщення пам’ятника у приміщення обкому КПУ або у місце, де ця скульптура не дратуватиме мешканців міста, родичів загиблих, іноземних туристів".

Наразі під зверненням підписалося 1270 громадян.

Поставити підпис можна тут.

Як відомо, 7 листопада Запорізьким обласним комітетом КПУ був відновлений пам’ятник колишньому керівникові СРСР біля будівлі Компартії.

В лютому 2011 року мер Запоріжжя Олександр Сін заявив, що погруддя Сталіна перед входом до Запорізького обкому Компартії встановлено незаконно, оскільки спочатку не було внесене в архітектурний проект. Мер пообіцяв "ужити заходів для знесення пам'ятника, якщо комуністи повторно його встановлять".

Гітлер проти Сталіна - хто був гірший?

Перше погруддя Сталіну в Запоріжжі було встановлено 5 травня 2010 року перед будинком Запорізького обкому КПУ. За його виготовлення комуністи заплатили 109 тисяч гривень.

28 грудня 2010 невідомі пошкодили бюст, відрізавши йому голову. Відповідальність за скоєне взяла на себе націоналістична організація "Тризуб".

У новорічну ніч 31 грудня невідомі підірвали пам'ятник Сталіну, проте встановити їхні особи слідству наразі не вдалося.

Звинувачення у пошкодженні пам'ятника Сталіну в Запоріжжі було пред'явлено дев'ятьом "тризубівцям". Вони були заарештовані, проте 13 квітня Жовтневий районний суд Запоріжжя звільнив їх з-під арешту на поруки народних депутатів України.

Про легенди й міфи стосовно "пам'ятника" Сталіну в Запоріжжі читайте на "Історичній Правді".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.