Мера Запоріжжя просять виконати обіцянку і знести Сталіна (ПЕТИЦІЯ)

Громадська ініціатива "Оновлення країни" та організація "Тризуб" ініціювали збір підписів до міського голови Запоріжжя Олександра Сіна з проханням демонтажу бюста Сталіна. Раніше Сін казав, що попередній пам'ятник був установлений незаконно, і обіцяв знести.

У петиції до запорізького мера її автори називають встановлення бюста Сталіна "відкритою провокацією", яка "може спричинити громадські протести".

Підписанти звертають увагу, що в січні 2010 року Апеляційний суд м. Києва зазначив, що за висновком Головного слідчого управління СБУ Сталін разом із іншими комуністичними керівниками "шляхом створення життєвих умов, розрахованих на фізичне винищення частини українців спланованим ними Голодомором 1932-1933 років, умисно організували геноцид частини української національної групи, внаслідок чого було знищено 3 млн. 941 тис. осіб".

Павуки, очерет і лелеки. Що їли українці під час Голодомору

Також зазначається, що міжнародна спільнота також засуджує звеличення сталінізму: "Комітет Парламентської асамблеї ОБСЄ з демократії ухвалив резолюцію, яка прирівнює сталінізм до нацизму і закликає до міжнародного засудження тоталітарних режимів".

"Звертаємося до Вас, як до високоморальної людини, яка вже заявляла свою чітку позицію стосовно спорудженого раніше комуністами пам’ятника, а також спроб його відновити", йдеться в петиції.

Автори просять міську владу Запоріжжя "невідкладно дати чітку оцінку діям представників КПУ щодо спорудження скульптури Сталіна" і "вжити заходів щодо переміщення пам’ятника у приміщення обкому КПУ або у місце, де ця скульптура не дратуватиме мешканців міста, родичів загиблих, іноземних туристів".

Наразі під зверненням підписалося 1270 громадян.

Поставити підпис можна тут.

Як відомо, 7 листопада Запорізьким обласним комітетом КПУ був відновлений пам’ятник колишньому керівникові СРСР біля будівлі Компартії.

В лютому 2011 року мер Запоріжжя Олександр Сін заявив, що погруддя Сталіна перед входом до Запорізького обкому Компартії встановлено незаконно, оскільки спочатку не було внесене в архітектурний проект. Мер пообіцяв "ужити заходів для знесення пам'ятника, якщо комуністи повторно його встановлять".

Гітлер проти Сталіна - хто був гірший?

Перше погруддя Сталіну в Запоріжжі було встановлено 5 травня 2010 року перед будинком Запорізького обкому КПУ. За його виготовлення комуністи заплатили 109 тисяч гривень.

28 грудня 2010 невідомі пошкодили бюст, відрізавши йому голову. Відповідальність за скоєне взяла на себе націоналістична організація "Тризуб".

У новорічну ніч 31 грудня невідомі підірвали пам'ятник Сталіну, проте встановити їхні особи слідству наразі не вдалося.

Звинувачення у пошкодженні пам'ятника Сталіну в Запоріжжі було пред'явлено дев'ятьом "тризубівцям". Вони були заарештовані, проте 13 квітня Жовтневий районний суд Запоріжжя звільнив їх з-під арешту на поруки народних депутатів України.

Про легенди й міфи стосовно "пам'ятника" Сталіну в Запоріжжі читайте на "Історичній Правді".

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.