Вийшла друком книга листів і документів Бульби-Боровця

На Рівненщині презентували книгу доктора історичних наук Володимира Сергійчука "Тарас Бульба-Боровець. Документи. Статті. Листи".

Про це повідомляє громадянська ініціатива "Поліська Січ".

Документи з архівів колишнього КДБ, бібліотек Нью-Йорка, архіву українських емігрантів у Міннесотському університеті, канадського Національного архіву в Оттаві, Української академії наук у Вінніпезі, приватних архівів із листами командира УПА "Поліська Січ" Тараса Бульби-Боровця упорядник Володимир Сергійчук збирав упродовж десятка років.

Книга містить протоколи допитів НКВС, агентурні донесення, інформаційні листи, інструкції з організації повстанського підпілля, листівки і накази, підписані отаманом "Поліської Січі", а також повідомлення радянських партизанів, польських і німецьких спецслужб, спогади німецьких дипломатів та радянських офіцерів, котрі вели переговори з отаманом.

Вражає зміст відкритого листа Тараса Бульби-Боровця до членів Проводу ОУН під проводом Степана Бандери із закликом створити Українську народну революційну раду і припинити криваву міжусобицю.

 

Конфлікти в ОУН та їхній вплив на Рух Опору

"За що Ви боретеся? За Україну чи ОУН? За українську державу чи за диктатуру в тій державі? За український народ чи тільки за свою партію?" – питає Боровець Бандеру.

За словами Володимира Сергійчука, оприлюднені в книзі документи свідчать, що рада "Поліської Січі" категорично відмовилась брати участь у розстрілах євреїв. Історик передивився документи Житомирського, Рівненського, Волинського і Тернопільського архівів. Радянські документи 1944 року чітко зафіксували прізвища нацистів – винуватців розстрілів. І – жодного українського прізвища.

Автор чітко розмежовує зрадників, котрі могли служити в німецькій поліції та брати участь у каральних акціях, і власне повстанців, які корилися наказу командира, а тому не були причетними до нацистських розправ.

На Житомирщині відзначили 70-річчя УПА "Поліська Січ" (ФОТО)

Книга розкриває погляди Бульби-Боровця на "польське питання", з чого випливає: командир "Поліської Січі" був супротивником будь-яких розправ із мирним населенням, незалежно від національності, і закликав до такого ставлення.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.