Радянська "Наука и жизнь" описала iPad у 1988 році (АРТЕФАКТ)

Маленька данина пам'яті Стіва Джобса - скан із радянського журналу 1988 року про те, як виглядатиме комп'ютер у 2000-му. "Пласка коробка, кольоровий сенсорний екран, GPS-навігація..." - перед нами типова сучасна продукція Apple.

Представляємо читачам ІП скан із мега-популярного в радянські часи науково-популярного журналу "Наука и жизнь" за 1988 рік.

Після традиційних звітів про досягнення вчених із братніх соціалістичних країн писали і про американську науку - в даному випадку про те, що компанія Apple, з якої вже три роки як унаслідок корпоративних розборок пішов один із засновників Стів Джобс - провела конкурс "Яким буде комп'ютер майбутнього?"

Сторінка 36 грудневого (№12) числа "Науки и жизни" за 1988 рік

І що ми бачимо в описі студентів-переможців? Розмір з товстий зошит, кольоровий екран, жодної клавіатури, тільки сенсори прямо на екрані, стилус для написання, GPS-навігатор тощо... 

 
 
Переклад з американсько-британського журналу Omni (виходив з 1978 по 1995 рік)

Перед нами типовий айфон чи айпад чи ще щось із модних новинок від Apple.

1984: реклама першого Macintosh від Apple (ВІДЕО)

Не вірите? Сходіть у бібліотеку або гляньте у файлообмінниках. 

 Обкладинка того самого числа "Наука и жизнь"
І ціна - 70 радянських копійок

А ось так виглядав Стів Джобс, який помер сьогодні уранці, у тому ж таки 1988 році. Пішовши в 1985 році з Apple, він заснував власну компанію NEXT, яка через три роки якраз випустила новий комп'ютер.

 Стів Джобс у 1988 році. Фото: theaustralian.com.au

До речі, саме NEXT став першим сервером Павутини - на ньому працював один із винахідників світової інформаційної системи Тім Бернерс-Лі.

У 1996 році занепадаючий Apple викупив NEXT, знову зробивши Джобса своїм керівником - і Стів реалізував ідеї студентів Іллінойського універсу, назавжди змінивши поняття "персональний комп'ютер".

Як створювалася перша у світі "Енциклопедія кібернетики". Глушков і Бажан (ФОТО)

Ще раніше, у 1984-му Стів Джобс разом із колегами з Apple і ввели в повсякденний обіг це поняття - коли створили ЕОМ у тому вигляді, до якого ми звикли - миша, клавіатура, графічний інтерфейс. Ось відео з презентеції цього ПК: 

Перший Macintosh розмовляє, жартує, що не треба довіряти компам, "яких ви не можете підняти" і хвалить своїх творців Джобса і Возняка під овації величезного залу. 

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.