У Кам'янці-Подільському трагічно загинув москвич-реконструктор (ФОТО, ВІДЕО)

Під час показових виступів, які проходили в рамках Кам'янець-Подільського фестивалю "Земля героїв", реконструктору з Москви випадково вистрелили шомполом у голову.

Про це повідомляє "Газета по-українськи".

Росіянин Сергій Удод розповідав друзям, що кожен раз, коли перевтілювався у реконструктора, він отримує великий заряд адреналіну. Саме тому він приїхав із Росії - постріляти зі старовинної зброї і поринути у ранньомодерні часи.

Загиблий Сергій Удод

Під час вправ із муштри та стрільби, яку демонструвала збірна команда Росії, стався нещасний випадок. В реконструктора потрапив шомпол, що його товариш забув витягнути з мушкета. Дерев'яний стержень потрапив туристові в голову.

"Швидка", яка приїхала на місце події, забрала пораненого до реанімаційного відділення Кам'янець-Подільської міської лікарні, де він і помер.

Момент нещасливого пострілу

Кам'янець-Подільський - давнє місто з унікальним комплексом середньовічних і ранньомодерних оборонних споруд на півострові, утвореним каньйоном річки Смотрич, нині - один із центрів історичного туризму Західного регіону.

В часи княжої Русі і Литовсько-Руської держави - центр Подільського князівства. В часи Речі Посполитої - столиця Подільського воєводства. В часи Російської імперії - столиця Подільської губернії.  В 1919-1920 рр - столиця Української Народної республіки.

В місті і околицях постійно проводяться різноманітні фестивалі історичної реконструкції та інші туристичні заходи.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.