Кернес хоче демонтувати пам'ятний знак на честь суверенітету України (ФОТО)

Найближчими днями у Харкові буде демонтовано пам'ятний знак на честь проголошення декларації про суверенітет 1990 року, що знаходиться у Саду ім. Т. Шевченка, та пам'ятник кошовому отаману Івану Сіркові в місті Мерефа.

Про це повідомляє Спілка української молоді.

Харківська міська комісія з питань топоніміки та охорони історико-культурного середовища на чолі з її головою - Геннадієм Кернесом - нещодавно прийняла рішення про демонтаж і перенесення пам'ятного знаку на честь проголошення декларації про державний суверенітет України, а також пам'ятника козацькому отаманові Іванові Сіркові у м. Мерефі Харківського району Харківської області.

Фото: СУМ

Під приводом приведення міських територій до "цивілізованих стандартів" чемпіонату "Євро-2012", посилаючись на міфічні критерії "неестетичності" і "архітектурної доцільності", вказані пам'ятники у терміновому режимі мусять бути знесені і переміщені у рекреаційні зони, місцезнаходження яких на даний момент остаточно не вирішене. 

На могилі Сірка відкрили капличку і козацьку вежу (ФОТО)

Наразі повний комплект документації щодо демонтажу знаходиться на затвердженні в управлінні культури Харківської обласної державної адміністрації.

 

Згадані пам'ятники були встановлені на початку 1990-х років за ініціативи громадськості Харківщини. Вони є своєрідними символами української державності на Харківщині, біля яких традиційно проходять різноманітні громадські заходи.

2007: Добкін і Кернес записують передвиборчий ролик (ВІДЕО)

У лютому 2011 Харківська міська топонімічна комісія відмовилася перейменовувати об'єкти, названі на честь Григорія Котовського та Михайла Калініна. У липні комісія рекомендувала - а міськрада Харкова підтримала пропозицію - назвати сквер на околиці міста іменем Радянської України.

Також керівник комісії і міський голова Геннадій Кернес заявляв про наміри встановити в Харкові пам'ятники співакові Володимиру Висоцькому і артистці Людмилі Гурченко.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.