Сканадал: у Львові з музею зникло 157 одиниць зберігання

Із фондів відділу народного мистецтва Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького зникло 157 одиниць зберігання, зокрема 148 історичних кахлів, а також свічники та посуд.

Про це із посиланням на конфіденційні джерела повідомив кореспондент ЗІКу.

Не встиг у Львові вщухнути скандал, пов'язаний зі зникненням 40 раритетів XV-XVIII ст. із фондів кириличних шрифтів та стародруків, що його виявили торік у липні після звіряння, як іще більша за обсягом пропажа стала відомою тепер.

"У відділі народного мистецтва була передбачена планова звірка фондів. Отримавши наказ про звірку, заввідділу Євгенія Дзядик за день до звірки заявила про нестачу 220 одиниць зберігання. Звідки вона взяла це число - невідомо, адже звірка мала розпочатися лише через день, - розповів гендиректор Національного музею ім. Андрея Шептицького Ігор Кожан. - Коли ми все порахували, з'ясувалося, що бракує 148 художніх кахлів, зокрема творів таких відомих народних майстрів, як Олекса Бахматюк. До того ж зникли й інші дрібні предмети: свічники, дзбанки, боклажки, плесканки тощо. У присутності головного охоронця фондів музею Євгенія Дзядик написала пояснювальну записку. Наказом директора у музеї оголошено службове розслідування. Окрім того, я звернувся із заявами до правоохоронних органів (СБУ, міліції та служби державної охорони)".

Остання звірка фондів відділу народного мистецтва відбулася 2001 року. Тому встановити, коли саме трапилася крадіжка, міг би тільки той працівник, який згідно із посадовою інструкцією, щодня мав оглядати фонди й опечатувати їх - тобто заввідділу п. Євгенія Дзядик.

Однак за всі ці 10 років жодної доповідної про зірвані пломби з опечатаних дверей фондових приміщень від неї не надходило, як і доповідної про зникнення 220 (за її словами) творів. У музеї кажуть, що 148 одиниць - великий обсяг предметів, не помітити зникнення якого просто неможливо.

Оскільки торік викрадені музейні стародруки збувачі намагалися оцінити на ринку антикваріату, то, ймовірно, що й українські старожитності із Національного музею у Львові можуть виплисти на "чорному ринку" чи будуть запропоновані колекціонерам українського мистецтва.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.