Спецпроект

У колишній нацистській в'язниці покажуть фільми про Голокост

Документальні стрічки про євреїв України в часи Другої світової війни та про українців, які їх рятували, демонструватимуть в Національному музеї "Тюрма на Лонцького", де в 1941-1944 роках була катівня гестапо.

Про це повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

У неділю, 30 жовтня (початок о 13:00), відбудуться показ та обговорення фільму "Назви своє ім'я" (режисер Сергій Буковський, продюсер Стівен Спілберг) - повнометражного документального фільму про Голокост на території України. 

На неділю, 6 листопада (початок о 13:00), заплановані показ та обговорення канадської документальної стрічки "Вона заплатила життям", знятої Іриною Корпан про долю своєї бабусі - Катерини Сікорської, котра в роки Другої світової війни була розстріляна нацистами за рішення врятувати трьох євреїв. 

Покази та обговорення влаштовані з ініціативи Наукового центру дослідження юдаїки та єврейського мистецтва імені Фаїни Петрякової до 70-річчя трагедії Бабиного Яру, де вбивали євреїв, українців та ромів. 

Директор Національного музею "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий повідомив, що музей у співпраці з Центром дослідження юдаїки імені Ф. Петрякової започатковує в рамках щонедільного музейного кінолекторію демонстрацію та обговорення фільмів, що розповідають про Шоа (Голокост). 

Праведники світу - українці, які рятували євреїв

Історик Володимир В'ятрович, голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху, підкреслив: "На думку керівництва Радянського Союзу, замордовані у Бабиному Яру не заслуговували на пам'ять: адже це - євреї, яких після війни прийнято було називати "безродними космополітами" і "агентами міжнародного капіталізму", це українці - "буржуазні націоналісти та колаборанти", це військовополонені - "зрадники батьківщини". Сьогодні ми повертаємо в суспільну дискусію раніше не відомі чи спотворені факти і віримо, що праця істориків та кінодокументалістів дозволить кожному дізнатися більше про минуле та зробити власні висновки".   

"Євреї, поруч із українцями та поляками, були серед жертв тоталітарної машини, інструментом якої була ця в'язниця. У незалежній Україні тут створено національний меморіал, в якому ми нагадуємо всім про злочини, що не повинні повторитися", - додав Руслан Забілий. 

Нагадаємо, що в 1941-1944 роках у "Тюрмі на Лонцького" розташовувалася слідча тюрма гестапо (таємної поліції Третього рейху), а в 1939-1941 та 1944-1991 роках - слідча тюрма НКВД-КГБ. До 1939 року тут була польська в'язниця, яка будувалася для кримінальних злочинців, а з часом перетворилася на місце утримання політичних в'язнів - учасників українського визвольного руху.

2008 року тюрму було вперше відкрито для громадськості, а в червні 2009 році Центр досліджень визвольного руху за підтримки СБУ та львівської громади презентував тут музей, якому 13 жовтня 2009 року надано статус Національного.  

ДОВІДКА

"Назви своє ім'я" - це повнометражний документальний фільм про Голокост на території України. Фільм, продюсером якого виступив Стівен Спілберг, знято Інститутом відеоісторії й освіти Фонду Шоа при Університеті Південної Каліфорнії за співробітництва з Фондом Віктора Пінчука.

Режисер Сергій Буковський створив фільм на основі свідоцтв українською та російською мовами з архіву Інституту Фонду Шоа та сучасних кадрів, знятих в Україні. Автор запрошує глядача в подорож відкриттів, поринаючи разом із українськими студентками-розшифровувачками у свідоцтва місцевих єврейських жителів, які дивом вціліли під час масових розстрілів, а також тих, хто рятував своїх друзів, сусідів і зовсім незнайомих людей під час Голокосту.

Глядач довідується про те, що їм довелось пережити, і разом з тим одержує можливість поглянути на сучасну Україну й дізнатися про етнічні стереотипи, що продовжують існувати й понині, а також про те, як пострадянське суспільство вирішує питання про увічнення місць масових розстрілів десятків тисяч єврейських родин та інших жертв нацизму. 

"Вона заплатила життям" - це годинний документальний фільм, який канадка Ірина Корпан зняла про долю своєї бабусі - Катерини Сікорської, котра під час Другої світової війни заплатила життям за рішення врятувати трьох євреїв під час Шоа. Історія, розказана друзями та рідними Катерини Сікорської із Підгаєць на Тернопільщині, засвідчує її відвагу та героїзм під час воєнного лихоліття.

Це надихаючий, емоційний і водночас відвертий погляд на нацистську окупацію і на те, як вона була сприйнята єврейською та українською громадами. У маленькому містечку представники різних національностей жили у злагоді, аж поки не розпочався нацистський терор.

Саме тоді Катерина Сікорська наважилася сховати своїх сусідів-євреїв - міського фотографа Михайла Кляра та двох братів підлітків - Леона та Доліка Креселів, щоб урятувати їм життя. Гестапо за доносом арештувало жінку-вдову, яка піклувалася про своїх дітей-напівсиріт, осиротивши їх цілковито: Катерину Сікорську кинули до в'язниці у Бережанах, згодом перевели до тюрми в Тернополі, де засудили до страти і виконали вирок.

Події фільму відбуваються в Україні, Канаді та Ізраїлі. За мужність Катерина Сікорська була удостоєна титулу Праведниці світу.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.