Українці і німці разом досліджуватимуть діяльність Гестапо у Львові

Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" відвідала делегація представників німецького Громадського об'єднання "Саксонські меморіали в пам'ять жертвам політичного терору" (м. Дрезден, Німеччина) на чолі із доктором Петером-Паулем Штраубе.

Про це повідомляє Центр досліджень визвольного руху.

Під час зустрічі німецькі та українські колеги вирішили налагодити співпрацю між "Саксонськими меморіалами" та "Тюрмою на Лонцького" щодо обміну інформацією про діяльність ґестапо у Львові у 1941-1944 роках, функціонування нацистських в'язниць та таборів на Львівщині, пошуку в архівах Німеччини документів про діяльність нацистської адміністрації в Західній Україні.

Петер-Пауль Штраубе підкреслив: "Співпраця "Саксонських меморіалів" і музею "Тюрма на
Лонцького" може стати важливим кроком у розкритті злочинів нацизму на території України, розкрити досі невідомі сторінки історії в'язниці та тих українців, які страждали від нацизму".

Директор музею "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий вважає, що "співпраця дозволяє науковцям оцінити злочин нацизму чи комунізму в широкому загальноєвропейському контексті, зрозуміти у яких геополітичних умовах боролися українці за створення незалежної держави".

Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" - музей, створений у колишній катівні КГБ та Гестапо, він один із трьох у Східній Європі (два інших - це музей-тюрма НКВД у Вільнюсі та музей-тюрма Штазі в Берліні).

"Саксонські меморіали" займаються вивченням питань історії політичного терору під час Другої світової війни та у післявоєнний період.

У квітні 2011 року "Саксонські меморіали" передали СБУ електронну базу даних на 150 тисяч радянських військовополонених часів Другої світової.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.