Митники не дали вивезти монети грецьких колоній Чорного моря (ФОТО)

Поштовим відправленням з України намагалися вивезти античні монети, датовані VІ-V сторіччям до н.е. Митна служба порушила кримінальну справу за фактом контрабанди.

Про це повідомив прес-центр Держмитслужби України.

Митники під час огляду міжнародного поштового відправлення виявили 4 металеві предмети неправильної форми з ознаками можливого відношення до старовинних монет. Вони знаходилися в конверті, у картонній вкладці прямокутної форми із спеціально виготовленим поглибленням, що унеможливлювало їх виявлення без відкриття поштового відправлення.

 Монети у "запакованому вигляді"...

Експертна комісія Одеського музею нумізматики металеві предмети ідентифікувала так:

- 2 монети-"дельфіни" з бронзи, виготовлені у VІ-V сторіччі до н.е.,

- монету-"стрілку" з міді, датовану V сторіччям до н.е.,

- предмет із латуні невстановленого призначення, можливо - сакрального. Є підстави віднести дату його виготовлення також до античних часів.

Конфісковані артефакти. Фото Держмитслужби

Предмети, що становлять культурну та історичну цінність, пересилав у міжнародному поштовому відправленні до Росії наш співвітчизник, який продавав їх на інтернет-аукціоні.

За фактом замаху на контрабанду історичних цінностей порушено кримінальну справу. Монети вилучено. Після вироку суду вони мають поповнити музейну колекцію.

ДОВІДКА:

За доби грецької колонізації у Південному Прибужжі (VII - V століття до н. е.) були в обігу місцеві розмінні монети у вигляді наконечників стріл та дельфінів. Незвичайність форми найдавніших грошей Борисфена та Ольвії пояснюється культовою символікою.

Монети-стрілки символізували культ Аполлона Ієтроса (Цілителя), який вважався головним божеством еллінських колоній західної частини Чорного моря.

Верховним божеством в Ольвії шанувався Аполлон Дельфіній, де йому було споруджено храм та монументальний вівтар. Він вважався покровителем мореплавства, яке займало важливе місце в економіці Стародавньої Греції і в становленні самої античної цивілізації. Більш того, сам бог уявлявся еллінам в образі дельфіна. Тому ольвіополіти надали новим монетам форми дельфіна як символу та атрибута Аполлона Дельфінія.

Левова частка монет-стрілок у Південному Прибужжі походить з острова Березань, де знаходяться руїни давнього міста Борисфена. Серед них, на жаль, не збереглося монетного двору, який емітував стрілки. Дельфінчики, ареал розповсюдження яких набагато ширше, ніж монет-стрілок, карбувалися в Ольвії.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.