КМДА зібралося віддати "Київську фортецю" державі

КМДА підготувала проект рішення Київради "Про надання згоди на безоплатну передачу цілісного майнового комплексу Національної історико-архітектурної пам'ятки-музею "Київська фортеця".

Про це повідомила прес-служба голови комісії Київради з питань культури та туризму Олександра Бригинця.

Депутат пояснив важливість прийняття Київрадою питання передачі Фортеці тим, що київська громада не має достатніх ресурсів, щоб утримувати "Київську фортецю" в належному стані. Пам'ятка не охороняється. Також співробітники музею не отримують надбавки за звання "національного".

"Передача музею до державної власності є найкращим виходом з ситуації. Сподіваюся, зазначений документ буде винесений на одну з найближчих сесій Київради", - наголосив Бригинець.

Нагадаємо, питання щодо передачі Київської фортеці до державної власності було винесене на сесію Київради ще 14 липня 2011 року. Його зняли з розгляду, мотивуючи це проханням голови КМДА Олександра Попова, який нібито планує розмістити на території фортеці Музей історії Києва .

Згодом виявилося, що башту №4 за адресою вул. Старонаводницька, 2 - що входить до музейного комплексу - хочуть передати у приватні руки. Ще пізніше, зі слів одного з чиновників КМДА, депутатам стало відомо, що питання гальмують, бо фортецю хочуть обміняти або продати.

Київська фортеця є одним із претендентів на звання "7 чудес України" в категорії "фортеці". Це найбільша земляна фортеця в Європі.  

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.