Спецпроект

НА ДЕМ'ЯНЮКА ЗАВЕЛИ НОВУ СПРАВУ

Німецький суд розпочав попереднє розслідування у новій справі, фігурантом якої є Іван Дем'янюк.

Про це повідомляє УНІАН.

За інформацією іспанської агенції EFE з посиланням на місцеву пресу, розслідування проводить прокуратура міста Вейдена. Вона прагне визначити, чи дійсно уродженець УРСР причетний до загибелі майже 5 тисяч ув'язнених концтабору Флоссенбюрг.

EFE вважає, що Дем'янюк охороняв цей концтабір з жовтня 1943 по грудень 1944 року. Він - не єдиний фігурант даної справи: у прокуратурі пояснили, що розслідують причетність до загибелі людей ще одного охоронця. Його прізвище не називається, а в матеріалах прокуратури ця людина позначена як Олексій Н.

У червні повідомлялося, що мюнхенський суд не дозволив екстрадицію Дем'янюка до Мадрида, де він мав з'явитися перед судом у зв'язку із звинуваченнями у здійсненні військових злочинів.

Нагадаємо, що в січні цього року іспанський суддя Ісмаель Морено висунув офіційне звинувачення у злочинах проти людяності Джону (Івану) Дем'янюку. Його підозрюють у причетності до загибелі 60 іспанців у концтаборі Флоссенбюрг, де  Дем'янюк, імовірно, служив охоронцем під час Другої світової війни.

Тоді ж, у січні, син Дем'янюка - Джон Дем'янюк-молодший - сказав АП, що його батько ніколи не служив у жодному нацистському таборі і припустив, що "суддя Морено хапається за соломинку."

"Я звинувачую Німеччину". Промова Дем'янюка в мюнхенському суді

"Мій батько пройшов звинувачення від ізраїльського, коли його звинуватили у вбивстві 850 тисяч людей, до нинішнього, коли припускають, що він був військовополоненим, якого змусили працювати охоронцем у таборі, де було вбито 27 тисяч, - сказав син. - А тепер в Іспанії вважають, що він охороняв ще 155 примусових робіт. Батько був військовополоненим українцем, який вижив під нацистським тиском, а ця історія - ще одна осічка ЗМІ".

Німеччина попросила Іспанію надати інформацію щодо того, як і коли ці люди померли, щоб визначити, чи міг Дем'янюк бути причетним до цих злочинів. Проте Мадрид не зміг надати необхідні подробиці.

Суд Мюнхена 19 травня засудив Дем'янюка до п'яти років тюремного ув'язнення. Проте судова влада дозволила йому залишитися на волі до завершення розгляду апеляції по його справі. Зараз він перебуває в приватному будинку для людей похилого віку.

Концтабір Флоссенбюрг, який фігурує у іспанській справі, не був табором смерті, у ньому в'язнів змушували працювати на примусових роботах.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.