Сьогодні - 80 років з дня заснування Держрезерву СРСР

17 жовтня 2011 року відзначається 80-річчя з дня створення Держрезерву СРСР.

Про це нагадує прес-служба Державної агенції резерву України:

"17 жовтня 1931 постановою Раднаркому було створено Комітет резервів при Раді Праці і Оборони. Відразу почалося стрімке нарощування резервів. Саме завдяки цим запасам країні вдалося вистояти у перші найважчі місяці Великої Вітчизняної війни і спішно розгорнути військове виробництво.

Системою держрезерву вирішувалися завдання не тільки постачання фронту і тилу, а й накопичення запасів для повоєнного відновлення країни. До Дня Перемоги обсяги резервів зросли по деяких позиціях майже удвічі в порівнянні з довоєнними. А вже в 1950-і роки радянський уряд доручив Держрезерву створювати хлібні запаси, у тому числі і для експорту.

Після розпаду СРСР основні фонди та запаси були розділені між колишніми союзними республіками за територіальною ознакою. Кожне з нових суверенних держав створило свій орган з управління держрезерву.  

Історія Держрезерву України розпочалася 1 листопада 1991 року, коли було прийнято Постанову Кабінету Міністрів України № 299-04 "Про Створення Державного Комітету України з державного матеріального резерву", що утворився на базі Українського територіального управління Комітету з державних матеріальних резервів при Раді Міністрів СРСР.

У цій же постанові відзначалося, що новоутвореній Державний Комітет України з матеріального резерву є правонаступником цього Управління, з чого витікає логічний висновок: Держрезерв України має всі підстави додати до своєї 20-річної біографії всі шість десятиліть радянської епохи.

Тому сьогоднішню дату можна вважати ювілейною для всіх держрезервів країн СНД.

...Запаси, які формує і зберігає  Державне агентство резерву України, призначені для вирішення широкого кола стратегічних завдань: забезпечення мобілізаційних потреб, ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій і регулювання ринку.

...Керівництво Держрезерву України вітає колег з країн СНД, Росрезерву РФ зі спільним святом".

Держрезерв України очолює Олексій Лелюк - керівник Полтавського відділення Партії регіонів.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.