Сьогодні - 80 років з дня заснування Держрезерву СРСР

17 жовтня 2011 року відзначається 80-річчя з дня створення Держрезерву СРСР.

Про це нагадує прес-служба Державної агенції резерву України:

"17 жовтня 1931 постановою Раднаркому було створено Комітет резервів при Раді Праці і Оборони. Відразу почалося стрімке нарощування резервів. Саме завдяки цим запасам країні вдалося вистояти у перші найважчі місяці Великої Вітчизняної війни і спішно розгорнути військове виробництво.

Системою держрезерву вирішувалися завдання не тільки постачання фронту і тилу, а й накопичення запасів для повоєнного відновлення країни. До Дня Перемоги обсяги резервів зросли по деяких позиціях майже удвічі в порівнянні з довоєнними. А вже в 1950-і роки радянський уряд доручив Держрезерву створювати хлібні запаси, у тому числі і для експорту.

Після розпаду СРСР основні фонди та запаси були розділені між колишніми союзними республіками за територіальною ознакою. Кожне з нових суверенних держав створило свій орган з управління держрезерву.  

Історія Держрезерву України розпочалася 1 листопада 1991 року, коли було прийнято Постанову Кабінету Міністрів України № 299-04 "Про Створення Державного Комітету України з державного матеріального резерву", що утворився на базі Українського територіального управління Комітету з державних матеріальних резервів при Раді Міністрів СРСР.

У цій же постанові відзначалося, що новоутвореній Державний Комітет України з матеріального резерву є правонаступником цього Управління, з чого витікає логічний висновок: Держрезерв України має всі підстави додати до своєї 20-річної біографії всі шість десятиліть радянської епохи.

Тому сьогоднішню дату можна вважати ювілейною для всіх держрезервів країн СНД.

...Запаси, які формує і зберігає  Державне агентство резерву України, призначені для вирішення широкого кола стратегічних завдань: забезпечення мобілізаційних потреб, ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій і регулювання ринку.

...Керівництво Держрезерву України вітає колег з країн СНД, Росрезерву РФ зі спільним святом".

Держрезерв України очолює Олексій Лелюк - керівник Полтавського відділення Партії регіонів.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.