Спецпроект

У Києві відбудеться міжнародна конференція про Бабин Яр

В Національній академії наук України історики з шести країн два дні говоритимуть про Бабин Яр - його минуле, історичну пам'ять і майбутнє. Хто убивав, кого убивали, як убивали, як пам'ятати, як шанувати...

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори заходу.

Міжнародна наукова конференція "Бабин Яр: масове убивство і пам'ять про нього" відбудеться у Києві 24-25 жовтня 2011 р.

Місце проведення: Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України, Кутузова, 8.

Організатори конференції: Посольство Франції в Україні, Національний центр наукових досліджень (CNRS), Український центр вивчення історії Голокосту та Громадський комітет для вшанування пам'яті жертв Бабиного Яру.

Бабин Яр - це місце у Києві й досі залишається сумним символом політики геноциду нацистської Німеччини та маніпуляцій з пам'яттю, притаманних для Радянського Союзу, а також яскравим прикладом нинішнього стану пам'яті про війну у сучасному українському суспільстві.

Конференція має на меті розглянути та проаналізувати як суто історичні аспекти впровадження репресивної політики щодо різних груп населення (євреїв, ромів (циган), діячів українського національного руху, радянських військовополонених тощо), для яких Бабин Яр став місцем колективного поховання, так і повоєнні та сучасні проблеми, пов'язані з увічненням пам'яті загиблих у контексті неоднозначного ставлення до подій минулого з боку різних частин українського суспільства.

У конференції візьмуть участь дослідники з Ізраїлю, Нідерландів, Німеччини, Росії, України та Франції.

За підтримки: посольство Німеччині в Україні, Меморіал Шоа (м. Париж), Французько-російський науковий центр соціальних наук у Москві та "Яд Вашем" (м. Єрусалим).

Робочі мові конференції: - українська, англійська, російська та французька.

ПРОГРАМА КОНФЕРЕНЦІЇ:

Приміщення: Інститут політичних та етнонаціональних досліджень ім. І. Кураса (НАНУ) - вул. Кутузова 8, Київ (конференц-зал, к. 202)

******

Понеділок, 24 жовтня

9:00 ВІДКРИТТЯ.

9:30-13:10 "БАБИН ЯР: ЕПІЦЕНТР НАЦИСТСЬКОЇ ОКУПАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ"

Модератор: Віталій Нахманович (Громадський комітет для вшанування пам'яті жертв бабиного яру)

Юрген Маттаус / Jürgen Matthäus (Центр вивчення Голокосту, Американський меморіальний музей Голокосту)

"Операція Барбароса" та початок Голокосту на територіях Радянського Союзу".

10:10 ВИРІШАЛЬНИЙ ЕТАП "ОСТАТОЧНОГО РОЗВ'ЯЗАННЯ ЄВРЕЙСЬКОГО ПИТАННЯ" НА СХОДІ

Кіріл Феферман / Kiril Feferman (Російський науково-просвітницький центр Голокосту)

"На фоні Бабиного Яру: сумніви київських євреїв у перші три місяці війни"

Дмитро Малаков (Музей історії Києва)

"Дні напередодні розстрілів: звірства проти єврейського та неєврейського населення від моменту захоплення Києва німецькими військами до початку розстрілів, 19-29 вересня 1941 р."

Карел Беркгоф / Karel Berkhoff (Інститут вивчення війни, Голокосту та геноциду, Нідерландська королівська академія мистецтв та наук)

"Бабин Яр: наймасштабніший розстріл нацистами євреїв на радянських територіях"

11:00-11:30 Дискусія

11:50 НЕЄВРЕЙСЬКІ ЖЕРТВИ БАБИНОГО ЯРУ

Сергій Кот (Інститут історії України НАН України)

"Українські жертви Бабиного Яру в ході Другої світової війни (1941-1945)"

Михайло Тяглий (Український центр вивчення історії Голокосту)

"Бабин Яр як місце масового винищення українських ромів: типова модель?"

12:40-13:10 Дискусія

16:30-18:00 БАБИН ЯР ЯК ПРИКЛАД СПІВПРАЦІ МІЖ ВИКОНАВЦЯМИ ЗЛОЧИНІВ

Модератор: Флоран Брайар / Florent Brayard (Центр історичних досліджень, Вища школа соціальних досліджень)

Олександр Круглов (Харківський національний університет радіоелектроніки)

"Трагедія Бабиного Яру у німецьких документах"

Іван Дерейко (Інститут історії України НАН України)

"Місцеві поплічники злочинців Бабиного Яру: предмет тривалих дискусій істориків"

17:30 Дискусія

Вівторок, 25 жовтня

9:30-12:30 СЛІДАМИ БАБИНОГО ЯРУ

Модератор: Анетта Вєвьорка /Annette Wieviorka (Лабораторія "Ідентичність, міжнародні відношення та європейські цивілізації", Національний центр наукових досліджень, Франція )

Люба Юргенсон /Luba Jurgenson (Університет Париж 4 - Сорбонна)

"Спадок Бабиного Яру в літературі: періодизація, методи оповіді та літературні стратегії"

Борис Черни /Boris Czerny (Університет м. Кан, Нижня Нормандія)

"Свідки Бабиного Яру: спроба аналізу"

10:30-11:00 Дискусія

11:10 Аркадій Зельцер / Arkadi Zeltser (Міжнародний інститут досліджень Голокосту, Яд Вашем)

"Сприйняття та відображення у СРСР у 1941-1945 рр. вбивства євреїв у Бабиному Яру"

Мікаєль Пражан / Michael Prazan (журналіст - документаліст)

"Кадри Бабиного Яру: критичний аналіз візуальних слідів злочину"

12:00-12:30 Дискусія

12:30 Відкриття виставки учнівських пошукових робіт, освітніх та мистецьких проектів (переможці конкурсу для школярів "Бабин Яр: особа, влада, історія. До 70-річчя трагедії " за підтримки Посольства Франції в Україні)

14:30-17:30 БАБИН ЯР: ПОЛІТИЧНА СПАДЩИНА

Модератор: Володимир Маслійчук (Східноукраїнська філія Міжнародного Соломонового університету)

Віталій Нахманович (Громадський комітет для вшанування пам'яті жертв бабиного яру)

"Бабин Яр у повоєнні роки: боротьба за пам'ять та конкуренція пам'ятей"

Таня Пентер /Tanja Penter (Гамбурзький університет імені Гельмута-Шмідта)

"Cудові процеси над колаборантами у Радянському Союзі після Другої світової війни та Бабиного Яру"

15:30-16:00 Дискусія

16:10 Анатолій Подольський (Український центр вивчення історії Голокосту)

"Історична пам'ять про Бабин Яр в контексті державної політики пам'яті в Україні"

Тетяна Євстаф'єва (Музей історії Києва) "Бабин Яр: історія місця та його пам'ятників з 1945 до 2011 рр."

17:00-17:30 Дискусія

17:30-19:00 ПІДСУМКОВИЙ КРУГЛИЙ СТІЛ: "МАЙБУТНЄ БАБИНОГО ЯРУ"

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.