"Регіонал" хоче встановити офіційні дні жалоби - Голодомор, ЧАЕС, війна...

Народний депутат, член фракції Партії регіонів Олександр Фельдман пропонує Верховній Раді врегулювати проведення днів всеукраїнської жалоби і вшанування пам'яті.

Про це повідомив УНІАН з посиланням на прес-службу депутата.

Метою зареєстрованого нардепом проекту закону № 9187 "Про дні вшанування пам`яті та дні жалоби" є унормування правових і організаційних засад проведення цих заходів, повідомляє прес-служба.

Законопроектом пропонується затвердити перелік днів вшанування пам`яті про трагічні історичні події.

При цьому депутат пропонує щорічно вшановувати пам`ять жертв аварії на Чорнобильській атомній електростанції 26 квітня, жертв військово-адміністративної акції "Операція "Вісла" 28 квітня, жертв депортації з Криму 18 травня, жертв Великої Вітчизняної війни 22 червня, жертв трагедії в Бабиному Яру 29 вересня, жертв голодоморів кожної четвертої суботи листопада.

Пропонується днями жалоби вважати дні жалобні заходів після подій, які спричинила численні людські жертви - на кшталт авіакатастроф або аварій на виробництві.

Дні всеукраїнської жалоби оголошуються президентом України, а дні місцевої жалоби - відповідними органами місцевого самоврядування.

Законопроектом пропонується також визначити перелік жалобних заходів, зокрема, у вигляді приспущення державного прапора, всеукраїнської хвилини мовчання з початком о 12.00 із зупинкою на цей час роботи в органах державної влади та місцевого самоврядування, руху громадського і приватного транспорту в населених пунктах із подачею звукового сигналу.

Окрім цього, пропонується доручити Національній раді з питань телебачення та радіомовлення затверджувати правила мовлення на теле- і радіоканалах у дні жалоби і вшановування пам`яті, а також заборонити в ці дні розміщення реклами на радіо і телебаченні.

У пояснювальній записці законопроекту зазначається відсутність нормативної бази врегулювання днів жалоби і вшанування пам`яті.

Також зазначається неможливість реалізації положень указів президента про оголошення днів жалоби щодо внесення змін до програм теле- і радіопередач через відсутність правил мовлення в такі дні.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.