На "Театральній" треба створювати не Музей Києва, а Музей Корупції

Тепер всі забудовники будуть порушувати закон, будувати без дозволів і де завгодно, бо в КМДА завжди готові піти назустріч порушникам, вважають учасники круглого столу "Музей історії Києва: минуле, майбутнє, сьогодення".

До такої точки зору вони прийшли, обговорюючи заяву голови КМДА Олександра Попова щодо розміщення музею у скандально відомому недобудованому торгівельному комплексі біля метро "Театральна".

Про це повідомила прес-служба депутата Київради, голови комісії Київради питань культури та туризму Олександра Бригинця.

"Відповідно до рішення комісії, ініційованої Миколою Азаровим, інвестор мав витратити десятки мільйонів гривень на те, щоб знести будівлю, облаштувати територію і відновити сквер, - нагадав Бригинець. - Але київська влада запропонувала інший варіант - забудовник віддає будівлю місту і проголошується меценатом. Таким чином, руйнуючи історичний простір і завдаючи шкоди київській громаді, влада економить гроші забудовнику".

Учасники круглого столу вважають, що це нонсенс, коли на незаконно виділеній земельній ділянці знищили сквер, руйнують пам′ятки архітектури - театр і будинок за новобудовою, новобудова загрожує руйнації метро, стосовно чого існують експертні висновки, а будівництво триває.

"У всьому світі за руйнування пам'яток передбачена кримінальна відповідальність, а у нас дають статус мецената. З яких пір скупка і перепродаж краденого називається меценатством?", - обурена координатор громадської ініціативи "Кияни проти руйнації Києва" Ірина Нікіфорова.

Нікіфорова іронічно додала, що якщо вже в будинку на "Театральній" і створювати музей, то тільки Музей корупції.

Голова комісії з питань культури нагадав, що доки Попов публічно заявляв про необхідність знесення будівлі на вул. Б. Хмельницького, 7, паралельно проводилися переговори, внаслідок яких забудовник прийняв рішення продати приміщення і земельну ділянку двом меценатам (один з яких є власником будівництва).

"Меценати", в свою чергу, заявили про рішення подарувати цю будівлю киянам для розміщення в ньому експозиції Музею історії Києва.

Крім того, Попов повідомив, що була проведена додаткова експертиза щодо впливу цього будинку на ґрунт, метро і прилеглі будинки, яка показала, що споруда не несе жодних загроз, хоча експертиза (як і комісія Азарова, що була проведена раніше, визнала цю споруду потенційно високонебезпечною).

У 2004 році Музей історії Києва був виселений із Кловсього палацу, який після реконструкції віддали у користування Верховного Суду України.

На сьогоднішній день частина колекції Музею виставлена на 4 і 5-му поверхах Палацу мистецтв "Український дім". Оскільки зазначеної площі не вистачає для усієї колекції музею, його фонди розміщені у приміщеннях Музею Булгакова та "будиночку Петра I".

Раніше голова КМДА Олександр Попов заявляв, що Музей історії Києва буде розміщений у скандальній забудові над станцією метро "Театральна".

 

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.