У Криму хочуть розібратися з "агресивними псевдокозаками"

Кримське козацтво готове до злагодженої і конструктивної співпраці з урядом Автономної республіки Крим.

Про це заявив верховний отаман Кримського козачого союзу Володимир Черкашин на круглому столі, який провів перший заступник голови Ради міністрів Криму Павло Бурлаков, повідомляє УНІАН.

Черкашин відзначив, що сьогодні кримські козаки опікуються відродженням традицій народу і патріотичним вихованням молоді.

Під час круглого столу були обговорені питання створення Козачого коледжу і козачих дитячих літніх спортивно-патріотичних таборів, проведення дитячих спортивних ігор, фольклорних фестивалів та інших національно-культурних заходів.

Уряд Криму спільно з громадськими організаціями розробить пропозиції зі створення "козачих станиць" - культурно-етнографічних туристичних об`єктів.

На думку учасників круглого столу, "настав час для перегляду багатьох реалій, що склалися за останні роки, пов`язаних з деструктивними процесами у козачому русі. Це, наприклад, численні самодіяльні козачі і псевдокозачі структури, сумнівні охоронні фірми, які дискредитують козацтво агресивною і часто протизаконною діяльністю на користь приватних осіб і фірм. Це об`єднання під козачими прапорами людей, які не знають і не бажають дотримуватися козачих традицій".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.