У Польщі відкрили пам'ятний знак про "убивць із "Нахтігаля"

Сьогодні на сесії Львівської міської ради депутат від партії "Свобода" Тарас Тимощак звернувся до президента України, МЗС України і Генконсульства Польщі у Львові щодо відкриття так званої "львівської таблиці" в костелі міста Свидниця Нижньосілезького воєводства у Польщі.

Про це повідомляє Zaxid.net.

Депутат каже, що текст на таблиці грубо перекручує історію.

Тарас Тимощак нагадав, що 18 вересня цього року в костелі міста Свидниця було відкрито відповідну таблицю за участі місцевої влади і Митрополита Львівської архідієцезії Римо-католицької церкви в Україні Мечислава Мокшицького.

"Переклад тексту, розміщеного на таблиці: "В пам'ять професорам львівських навчальних закладів, розстріляних у липні 1941 року на Вулецьких пагорбах у Львові гітлерівським батальйоном "Нахтігаль". Такий текст не лише грубе перекручення історії, а й паплюження пам'яті і розцінюється "Свободою", як розпалювання ворожнечі між двома сусідніми країнами», - наголосив депутат.

До розстрілів професорів у Львові причетні українці - польська преса

Тимощак зазначив, що партія "Свобода" (її депутати складають більшість у Львівській міськраді - ІП) сприяла спорудженню меморіалу польським вченим, які загинули від рук нацистів у Львові.

Він наголосив, що вимагатиме від Президента і МЗС дати адекватну оцінку діям представників антиукраїнських сил у Польщі і спрямувати до посольства Польщі офіційну ноту протесту. Водночас від генконсульства Польщі депутат вимагає пояснення цієї ситуації.

29 березня виконавчий комітет Львівської міської ради надав дозвіл Національному університету "Львівська політехніка" на спорудження пам'ятника вченим м. Львова, розстріляним нацистами у 1941 році на Вулецьких пагорбах.

У Польщі існує рух радикальних правих, який зображує українців як різунів і паліїв, ігноруючи на догоду своїм переконанням точність історичних фактів.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.