Янукович хоче замок, де знімали "Трьох мушкетерів", під свою резиденцію

За дорученням президента України Віктора Януковича у Підгорецькому замку, на 3 поверсі, буде облаштовано президентську резиденцію.

Про це повідомляє ЗІК із посиланням на голову Львівської облдержадміністрації Михайла Цимбалюка.

А біля самого замку буде відновлено Гетьманський Заїзд - найстаріші в Україні заїзд і корчму, що збереглися з ХVII ст.

Ренесансний палац плюс укріплення бастіонного типу - збудовано у XVII сторіччі на замовлення коронного гетьмана Конєцпольського. Тут знімали "Трьох мушкетерів" із Боярським. Тут же вела бої дивізія "Галичина"

Також скоро до замку прибуде 8-метрова картина "Битва під Віднем", яка наразі реставрується в Королівському замку в Варшаві. Щоб встановити цю картину, у залі Підгорецького замку проводяться роботи з підняття стелі на кількадесят сантиметрів.

На реставрацію та збереження культурних пам'яток Львівщина потребує загалом 250 млн грн. Проте останні три роки з бюджету не надходило жодних коштів. Саме це, а також відсутність належної промоції заважає пертворити Олеський, Золочівський та Підгорецький замки на справжню перлину туристичної Львівщини.

Замки і храми Західної України з повітря (ФОТО)

Замки Львівщини є справді унікальним історичним спадком всієї України, та через відсутність коштів на догляд та реставрацію, цей спадок нищиться та втрачається.

Насамперед це стосується Золочівського замку, у якому в серпні 2011 року обвалився дах надбрамної споруди ХVII ст. Наразі пам'ятка закрита для відвідування і реставратори б'ють на сполох - якщо дах не відремонтують до початку зими, холод та негода завдадуть історичній пам'ятці непоправної шкоди. 

З висоти краще видно, чому архітектурний комплекс називається замком

Схожа проблема існує і в Підгорецькому замку, дах якого критий гонтом. Реставратори не хочуть змінювати історичний вигляд споруди, замінюючи гонт на бляху або черепицю. Проте гонт - це такий матеріал, який треба замінювати кожні двадцять п'ять років. До припинення фінансування вдалося замінити гонт лише на половині даху. Інша половина потребує нагального ремонту.

За належного догляду, замки можуть самі окупити своє існування, ще й приносити дохід державі, каже директор Львівської галереї мистецтв Борис Возницький. Адже щоденно їх відвідує 4-5 тис. людей. За тиждень один тільки Золочівський замок реалізовує квитків на суму 38 000 грн.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.